В українського війська снарядний голод. Для того, щоби продовжувати стріляти з великокаліберних знарядь, — потрібні боєприпаси.
До такого невтішного і загальновідомого висновку прийшли журналісти із впливового американського видання The Wall Street Journal. У редакційній статті вони наголошують, що західні партнери мають посилити свою підтримку країні, котра боронить демократичну Європу від деспотичної Азії.
США із союзниками по НАТО все більше турбуються про здатність України зберегти запаси західної зброї на полі бою. Збереження артилерії та бронетехніки має вирішальне значення в умовах невизначеності щодо майбутньої військової допомоги з Америки, оскільки РФ нарощує виробництво власної зброї.
Завдання нелегке: Україна використовує безліч різних західних систем, компоненти яких не завжди взаємозамінні, а постійного надходження запчастин немає. Деталі зі США постачаються у рамках пакетів допомоги, тому, якщо не буде досягнуто нових угод про фінансування, потік американських запчастин може вичерпатися.
«За цих умов українці виготовляють власні запчастини для західного озброєння та розбирають іншу зброю, щоб отримати життєво важливі компоненти. На ремонтній основі механіки відновлюють західні артилерійські гармати, використовуючи деталі, зібрані з 20 пошкоджених гаубиць, розкиданих зовні», — поскаржився на умовах анонімності один європейський чиновник.
Нещодавно інженери зібрали в Україні пошкоджену гаубицю M777, яку привезли з околиць багатостраждального Бахмута. Уявіть, для її відновлення було використано деталі аж від восьми різних M777!
Близько 20% запчастин відродженої зброї було зроблено безпосередньо в Україні, включаючи шланги, деякі датчики та гідравліку, що зменшує віддачу під час стрільби. Механіки повинні бути обережними, оскільки титанова рама M777 легка, а це означає, що нові деталі можуть вплинути на положення стовбура.
Зі слів інженерів, нові запчастини перевіряються хімічними речовинами на крихкість, а потім відбуваються випробування на полі бою. Вони сподіваються повернути гаубицю у дію протягом двох тижнів після отримання.
«Українці стріляють з артилерійських знарядь набагато частіше, ніж передбачали наші виробники. Зазвичай ствол повинен відстріляти 2500 разів до заміни, в Україні ця цифра збільшилася до 5000 разів і більше. При такому надмірному використанні стволи зазвичай втрачають точність і дальність стрільби», — коментує ситуацію неназваний співробітник Пентаґону.
У США заявили, що мають намір забезпечити тримісячний запас запчастин для обладнання, яке надсилається до України. Проте, згідно з опублікованим цього місяця звітом генерального інспектора Міністерства оборони, Пентаґон не має плану із підтримки бронетехніки Bradley, Stryker та Abrams, яку надано Україні, включаючи навчання українських механіків.
Як стверджує німецький законодавець Себастьян Шефер, у зв'язку з проблемою технічного обслуговування майже половина німецьких танків Leopard 2, відправлених на Україну, наразі не функціонують. Ніхто на Заході не знає, як розв'язати цю кризову ситуацію.
За словами Шефера, під час нещодавнього візиту на підприємство, яке займається ремонтом танків, йому повідомили, що деякі з них не беруть участь у бойових діях уже 3 місяці! Однією із проблем є час, необхідний для передачі пошкодженого танка із передової на ремонтну базу у Литві.
Щоби прискорити ремонт, деякі європейські виробники зброї прагнуть перенести свої ремонтні центри ближче до бою. Ще одна проблема, з якою стикаються українські механіки — це різноманіття західної та совєцької зброї, що використовується.
Наразі на озброєнні України знаходиться 14 різних артилерійських систем. Компоненти для них зазвичай розробляються та виробляються точно під певну вагу та розмір, а потім багаторазово тестуються виробниками.
А відтак заміна їх на несертифіковані компоненти може спричинити проблеми на полі бою. Деякі українські інженери кажуть, що це ризик, на який вони просто змушені йти: «На передовій у людей немає часу чекати, тому я не маю часу чекати запчастин».
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам про те, що більшість політиків, бізнесменів і чиновників на Заході не хочуть перемоги України над росією. Адже тоді вони втратять «великого надійного партнера».