Тільки наївні або дурні вірять у справедливий мир
РФ висуває закамуфльований під добрі наміри капітуляцію України. Від нас — болючі компроміси, від них — жодної поступки.
Досить посипати голову попелом. Адміністрація 47-го президента США взяла курс на «переможне завершення війни» й у цю концепцію життєві інтереси України не входять аж ніяк. Силувати РФ до миру Дональд Трамп зі своєю командою не можуть, не хочуть, адже не знають як.
Проте можуть (і вже силують) нас: економічна слабку, залежну від партнерів, втомлену й знекровлену 11 роками війни Українську Націю. Так і робитимуть надалі, бо ж не агресора американцям простіше змусити припинити напад, але жертву припинити чинити опір.
У зв'язку із цим припускаю, що підпишемо пустопорожню «угоду про надра» — буде щось наступне, озвучене віцепрезидентом Джеймсом Венсом, ініційоване Ілоном Маском чи ще кимось з цієї гоп-компанії. А саме:
- великі територіальні поступки окупантам;
- зменшення армії (не лише ЗСУ, а й решти підрозділів Сил оборони);
- повна і цілковита відмова від НАТО.
Щонайменше на часткове виконання стратегічних вимог московитів нас і штовхатимуть. Усіма можливими способами і якнайшвидше, щоби Трамп мав ще один привід похвалитись перед виборцями «безпрецедентною перемогою», отримати Нобелівку з миру.
Можна наївно вірити, що справедливий мир ось він, достатньо протягнути руку, повірити Трампу, виконати всі ультимативні вимоги Білого дому, одягнути костюм, дивитися на Венса очима відданого песика, але... А проте, все це ілюзія, яка наразі не корелюється з фактами й рішенням трампівської Америки.
Треба це чітко розуміти й рухатись далі, ухвалювати рішення, розуміючи, що американці на цю мить не те що «не з нами», але в кращому випадку зберігатимуть нейтралітет. Натомість у гіршому — давитимуть не лише на нас, а і на європейців.
