Ідеологи постлібералізму і неоконсерватизму допомогли Дональду Трампу прийти до влади. Тепер він своєю політикою знищує їхніми ж засадами.
Видається, що наразі план путіна такий: поки він манить Трампа «морквиною» переговорів, підтримка України з боку США вже помітно знизилася. Медійно — аж дуже, аж занадто.
Але й військова та фінансова підтримка обмежується тим, що було вирішено ще за Джозефа Байдена. Для РФ це вже тактичний успіх; то навіщо поспішати із заморозкою конфлікту у вигляді якогось «припинення вогню»?
Навпаки, тепер переговори потрібно затягувати, підвісивши Трампа на них як на гачок (поки вони тривають, різких рухів США на користь України не буде), а тимчасом, скориставшись зниженням підтримки з боку США, спробувати покращити позиції РФ. Перш за все, в аспекті «територіальних реалій».
Відповідно, Трамп потрапляє в пастку власного «миротворчого плану». Власне, вже потрапив. Тобто лоханувся й навіть цього не помітив, але у цієї тактики путіна є й зворотний бік.
Адже такі маневри Трампа вже викликали негативну реакцію не лише лідерів ЄС, а й консервативних кіл у США, в тому числі республіканських сенаторів та медіа. Тому коло маневрів для Трампа, спершу таке широке, поволі починає звужуватися, причому з різних боків; і цей процес звуження триватиме надалі.