Одними з перших Реджепа Тайїпа Ердогана з переобранням на посаді привітали президент Сербії Александер Вучич та Угорщини Віктор Орбан.
Пан Вучіч був одним із перших не просто так. Сербський та угорський лідери є найближчими союзниками Ердогана, принаймні на Баланах, а відтак у регіоні Міжмор'я.
Будьмо відверті, для Туреччини сусідній Азербайджан – це вже давно не союзник, ні. Баку для Анкари є елементом фактичної конфедерації.
Ми можемо спостерігати блок нейтралів, на чолі із турками. Сербія, Угорщина та Туреччина (у купі з Азербайджаном) проводять ледь не ідентичну політику у нашому конфлікті.
На цьому тлі дико виглядають спроби українських "експертів"-профанів вважати Белград і Будапешт ворожими, а Анкару та Баку ледь не союзними Україні. Все не так просто, як видається на перший погляд, шановні!
Угорщина є країною, де одним з елементів ідентичності є так званий "туранізм". Сербія ж бачить у турках альтернативу РФ, на яку вона вже не розраховує.
Раджу звернути увагу на їхні економічні зв'язку та байдужість переобраного Ердогана до "Косовської кризи", наприклад. Плюс, напруження всіх трьох – Будапешта, Анкари та Белграда – із "колективним Заходом".
Тепер "гра нейтралів" буде виходити на інший етап і може прийняти не самі приємні для України сценарії. Адже в Угорщини та Сербії, як і у комуністичного Китаю, немає вічних друзів, а тільки власні вічні інтереси.