У 35 років природа знімає гарантію з організму людини
Організм людини розрахований без втручання з боку медицини на 34-35 років. А потім усе, як би це м’яко сказати, знімає організм з гарантії… усе, гарантія закінчується. Вважається, що це все, розмножився у 16-17-18 років, потім твої діти підросли, побачив онуків і все – на цвинтар.
Загалом біологічне існування саме таке. Те, що ми так довго живемо, я вже, так би мовити, «скриплю», мені скоро буде 60 років, і цим я завдячую лише медицині, тому що безліч раз траплялися ситуації, коли, так би мовити, моє земне життя могло закінчитися.
Також, в деякій мірі, фармації, тому що доводиться використовувати певні медичні препарати, зважаючи на мій вік. Тобто я усвідомлюю, що наше життя продовжується штучно. Шкода тільки, що наш мозок дозріває дуже пізно. Я вже про це говорив, але повторюся ще раз, на жаль, наш мозок влаштований таким чином, що лобна частина «вмикається» після 50 років, тобто коли все інше, так би мовити, «зношується», за спрощеною схемою. Все інше вже задіяне, статеві центри – гормонів уже немає, починають ходити до урологів, для підняття чоловічої сили та пити всяку бридоту, тобто вони вже менше турбують. Травна система не працює на повну силу – вже помітне «пузце» і задумуєшся про те, щоб убезпечити себе від надлишкової їжі. Далі зрозуміло, що життя прожив даремно. І у цей момент лобна частина мозку людини потребує більшої кількості міченої дезоксиглюкози і, відповідно, активніше працює у порівнянні з іншими частинами мозку. А тут вже пора помирати. На жаль, так несправедливо влаштоване життя людини. Тому, що біологічна еволюція зробила нас тваринами, а коли закінчується «тваринне начало», тваринні поведінкові мотивації й підключаються цінні лобні частини мозку, а тут вже все – прийшов кінець.
Лобна частина мозку взагалі «вмикається» дуже рідко за життя, її потрібно «вмикати» майже примусово. Як можна думати про вищу математику, коли поруч дівчина з ніжками 117 сантиметрів, то яка ж математика? Зрозуміло, про що потрібно думати.
А працює лобна частина більш-менш нормально, тому що до цього вона просто не працювала. Вам просто немає з чим порівняти, ви ж до цього все про жіночі груди й ніжки думали, а тепер нарешті про це. Авжеж на мілині й рак - риба, тому що навіть із меншою кількістю нейронів вона регулярно працює і дає непоганий результат.
Але, якщо він буде замість того, щоб ходити з дитячим візком з онуком і здобувати гроші для улюбленої сім’ї, яка продовжує біологічний процес «розмноження» у прямому й переносному значенні цього слова. У жінки задача одна, якщо чоловік «підкаблучник», то все – кінець, він починає обслуговувати біологічний процес до кінця свого життя і, милуючись правнуком, відправляється на той світ, обливаючись слізьми.
Але послухайте, ми все ж таки люди, ми можемо зробити щось іще, крім потомків.
Суспільство побудоване, від самого початку, для вирішення біологічних задач, а людських – один-два й усе. Й усілякі політичні процеси, дискусії й промови політиків… Це що, вони хто такі? Вони – інструменти еволюції. Це взагалі до розуму не має ніякого відношення. Вони навіть не розуміють, що стимулюють еволюційний процес відбору, який може бути кривавим, як от на Донбасі або у Сирії, а може бути тихим, але від цього не менш катастрофічним і убивчим. І ті люди, які не виробляють нічого, окрім слів, займаються еволюцією у чистому вигляді. Ось релігійні діячі – це класика, вони справжні еволюціоністи, – всі як один. «Кожному – по медалі Дарвіна», 10 років відслужив – «медаль Дарвіна 1 ступеня». Тому, вони що роблять? Вони нацьковують людей один на одного й влаштовують штучний відбір.
Усі, і політики теж, начебто за хороше. А що хороше? Щоб у всіх були їжа, житло, автомобілі, дачі… щоб усі розмножувалися «як кролики». Це що? Це називається «еволюційним процесом». І вони за це «борються, воюють, голосують, обираються, душать ближнього свого, гадять на нижнього»… А яка ж мета? Продовжувати біологічну еволюцію у чистому вигляді, збільшувати конкурентність окремої країни або конкретної групи людей.
Ми намагаємося освоювати Всесвіт, це теж біологічний процес розселення і більше нічого. Але серед ось цього конкретно біологічного процесу можна знаходити засоби реалізації власного мозку, розуміти, що відбувається.
А розуміння того, що відбувається у реальності, породжує зміни цінностей. Цінність не в тому, щоб перенести свій геном у наступне покоління (у нас називається «головне – це сім’я»). Нісенітниця усе це, можна дурити мавпу цим, ось якби вона розуміла усе те, що говоримо, то перебувала б у захопленні. Але, на жаль, у людей, хоча б у деяких, мозок достатньо складний, щоб зрозуміти, що не тільки розмноження і перенесення геному є метою життя людини. У нас є можливість, у силу випадкових еволюційних процесів, користуватися власними мізками, тобто створювати те нове, чого ще не було у природі і в суспільстві. То чому б не створити його? Але люди всіма силами, на різних рівнях, чинять опір як можуть. Але коли навіть можуть, вони говорять: «ні, я не можу, мені потрібно сьогодні сина забрати дорослого, мені потрібно поїхати відремонтувати каналізацію, мені потрібно …» Кому це потрібно? Що від цього змінюється? Ти чому підмінюєш можливості, що тобі дані еволюцією, чи як говорять Богом дані? Чому ти не реалізуєшся як людина? Чому у всій твоїй основі поведінки лежать тваринні принципи? І ти ними замінюєш все своє життя, і сенс цього життя. У тебе є можливості зробити те, чого у природі більше ніхто зробити не зможе. Чому тоді ти не реалізуєшся? А тому, що потрібно відчіпляти мавпячий хвіст, який виглядає з-під ковдри все життя. Хоча б удень.
Мотивації всі тваринні, але, вибачте, хоча б ми перестали їсти один одного. Ось хоча б зараз ми їмо пиріжок, запиваємо кавою, але ж ми не сусіда зловили й засмажили його. Ми перестали їсти один одного, це досягнення людства? Я думаю, що так. Чиє це досягнення? Багатьох осуджених мною релігій, тобто культів. Усі культи на планеті зробили один великий крок на користь розвитку людства. Вони припинили канібалізм. Чи добре це? Дуже добре! Це велике досягнення людства. Заради цього можна багато чого вибачити. Але зараз уже зовсім інша історія, тобто наш інтелектуальний прогрес потрібен для того, щоб вирішувати екологічні проблеми, це головний мотив. Усі хочуть жити вічно, бути вічно молодими, здоровими та ін. Але цього поки що немає, це потрібно досліджувати, це мотивація, у це вкладають гроші. Ми хочемо жити на Землі не забрудненій і у це треба вкладати гроші. Але саме на це найменше витрачають грошей у всьому світі.
Професор Сергій Савельєв
