У бою на Донеччині загинув спецпризначенець Сергій Шевченко з Полтавщини
У бою за Україну загинув спецпризначенець Сергій Шевченко з Хоролу на Полтавщині.
Життя воїна обірвалося 24 травня на Донеччині. Про втрату повідомили у Хорольській міській територіальній громаді.
Про загибель земляка — бійця Сил спеціальних операцій — у громаді повідомили 27 травня.
«Війна поглинає у свій чорний морок усі барви природи й усього живого. Вона безжально й підступно забрала життя нашого земляка, мужнього Захисника України — Сергія Андрійовича Шевченка. Старший солдат, оператор групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій 8-го окремого полку Сил спеціальних операцій імені князя Ізяслава Мстиславича ЗСУ, залишаючись відданим Військовій присязі на вірність Українському народові, загинув у бою за Україну 24 травня 2026 року в Краматорському районі Донецької області», — зазначено у повідомленні.
Народився Сергій Шевченко 23 березня 1989 року в Мурманській області у родині військового та вчительки.
«Батько-військовий виховав у синові твердість характеру, дисципліну й відповідальність, а мама-вчителька прищепила любов до знань, людяність і щирість. Саме від них Сергій успадкував ті високі моральні принципи, які згодом стали основою його життєвого шляху», — розповіли у Хорольській міській раді.
У 1990 році родина повернулася на батьківщину — до рідного для батьків Сергія міста Хорол на Полтавщині.
У 2006 році хлопець отримав атестат про загальну середню освіту, згодом закінчив Полтавський технікум харчових технологій та Київський національний університет харчових технологій за спеціальністю «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», здобувши кваліфікацію інженера з автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій.
У Хорольській міській раді зазначають, що Сергій Шевченко дуже любив життя, не уявляв його без руху, командного духу, азарту боротьби й перемоги.
«Футбол був його пристрастю і частиною душі. Вболівальники пам’ятають його як яскравого гравця команди "Мрія", з якою у 2012 році він виборов звання чемпіона Хорольщини з футболу. Він грав у складі різних команд, залишаючи по собі повагу, дружбу й щиру людську теплоту», — зазначили у Хорольській міській раді.
З 2014 року Сергій Шевченко працював у Києві, був IT-програмістом і розвивав власну справу.
17 червня 2025 року його призвали на військову службу під час загальної мобілізації першим відділом Лубенського РТЦК та СП.
«Відтоді його життя назавжди змінилося. Сергій пройшов важкий військовий вишкіл, навчався у Бердичеві Житомирської області, переймав бойовий досвід у Литві за суворими стандартами НАТО, де був відзначений як один із найкращих випускників навчального центру. Його цілеспрямованість, витримка та інтелект викликали повагу побратимів і командирів», — кажуть земляки воїна.
«Бойове хрещення» Сергій пройшов у селі Барвінкове на Харківщині. Далі, після навчання у Польщі, він брав участь у боях на Лиманському та Сіверському напрямках.
«Там, серед вибухів і смерті, він залишався незламним — професійним, мужнім, відданим військовій присязі та Україні. За зразкову службу його нагородили пам’ятним коїном ССО, а за участь у бойових діях — нагрудним знаком "Ветеран війни". З березня цього року Сергій тримав оборону на одному з найпекельніших напрямків фронту — у Краматорському районі Донецької області. Там, де земля здригається від безперервних атак ворожих засобів повітряного й наземного ураження, а кожен день перетворюється на межу між життям і смертю, він до останнього подиху залишався вірним військовому обов’язку», — зазначено у повідомленні Хорольської міської ради.
У громаді висловили співчуття родині Героя: батькам, братові, який також захищає Україну в лавах ЗСУ, усім рідним, близьким і друзям загиблого воїна.
29 травня із Сергієм Шевченком навіки попрощалися у Хоролі. Його поховали на Алеї Слави центрального міського кладовища.
«Мужній воїн із титановим характером і чоловічою честю віддав за нас найдорожче — своє молоде життя. Наш обов’язок — пам’ятати, якою ціною дається кожен мирний ранок і завдяки кому не змінюється звичний уклад життя. Світла, благословенна пам’ять Сергію Андрійовичу. Царство Небесне нашому Воїну Світла серед численного Воїнства Лицарів-захисників. Честь і шана Герою Сергію Андрійовичу!» — зазначено у повідомленні міської ради.
Редакція «Останнього Бастіону» висловлює щирі співчуття рідним і близьким Героя. Дякуємо за Чин!