У Києві встановили пам'ятник Болбочану, який звільняв, Київ, Крим та Полтавщину від більшовиків

У 1918 році козаки Петра Болбочана визволили Гребінку, Лубни, Ромодан і Полтаву.

У неділю, 4 жовтня, в Києві урочисто відкрили пам’ятник видатному українському військовому діячеві, полковнику Армії УНР Петрові Болбочану (1883-1919).

Погруддя військовика встановили у сквері імені Петра Болбочана на вулиці Січових Стрільців, 86 (Шевченківський район). Відкриття присвятили до річниці з дня народження полководця (нар. 5 жовтня 1883 р.).

Про це повідомляють загальноукраїнські ЗМІ.

Цей пам’ятник полковнику Болбочану став першою монументальною скульптурою на його честь в Україні й світі.

Пам’ятник є подарунком місту Києву від громадськості.

Ідею спорудити таку статую висунув історичний клуб “Холодний Яр”, реалізувала – громадська спілка “Музичний батальйон, за підтримки низки націоналістичних організацій.

Скульптори – Михайло Горловий та Олександр Фурман.

Відкрили пам’ятники під час урочистого заходу із залученням військових реконструкторів періоду УНР, із почесною вартою зі стягами, з виступами Тараса Компаніченка, Василя Лютого, Сергія Василюка.

Створення скульптури стало можливим завдяки пожертвам українців із нашої країни та різних куточків світу, зокрема Швейцарії, Польщі, Сполучених Штатів Америки.
 
Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник армії УНР, командувач Кримської операції зі звільнення Криму від більшовиків і взяття під контроль Чорноморського флоту.

Був поборником самостійної та незалежної України, категорично й послідовно виступав проти союзу з більшовиками та Росією.

Як відомо з історії, Після революції Болбочан активно розпочав організацію українських військових частин і допоміг у формуванні 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького з частин російської армії. Сформував з добровольців 5-го корпусу Південно-Західного фронту російської армії 1-й Український республіканський полк та став його командиром.

На початку грудня 1-й Український полк був ліквідований з наказу корпусного солдатського комітету, що перебував під контролем більшовиків. Попри опір Болбочана, полк було роззброєно, а казарми підірвані та розбиті гарматами. Значна кількість українців загинула.

У січні 1918 року, напередодні більшовицької окупації столиці, Петро Болбочан і частина старшин з великими труднощами дісталися Києва. Хоча офіційного дозволу не отримав, сформував новий військовий підрозділ – Республіканський курінь.

На чолі цього куреня Петро Болбочан взяв участь у придушенні січневого повстання більшовиків у столиці.

Невдовзі Республіканський курінь Болбочана реорганізовано у 2-й Запорізький піший курінь, надалі – у полк. 2 березня 1918 року 2-й Запорізький курінь на чолі з Петром Болбочаном, випереджаючи німецькі війська, першим увійшов до Києва, який без бою залишили більшовицькі частини.

Також, тоді запоріжці визволили Гребінку, Лубни, Ромодан, Полтаву.

З іменем Болбочана безпосередньо пов’язана одна з найбільших воєнних перемог війська молодої Української держави — взяття Криму у квітні 1918 року. Німці тоді були союзниками українців, але Петро Болбочан отримав таємний наказ із Києва швидше за них увійти на зайнятий росіянами півострів. І він блискуче впорався із цим.

Поки німці чекали підкріплення, війська Болбочана прорвали оборону «червоних» на сиваському мосту. Атака виявилась несподіваною для російських більшовиків, адже полковник Болбочан збив їх із пантелику за допомогою інформаційної операції. Щоб дезорганізувати противника, він по кілька разів на день від імені більшовиків надсилав до Сімферополя донесення із заспокійливими та туманними повідомленнями про те, що «червоні» хоч і відступають, але організовано і лінія фронту проходить далеко від межі з Кримом. Шифр українці дізнались від захопленого у полон штабного більшовика. Відтак 22 квітня кримська група Болбочана увійшла у Джанкой, а через два дні вибила ворога із Сімферополя та Бахчисарая…

З листопада 1918 року по січень 1919-го Болбочан керував Обороною північно-східної України.

Був заарештований через критику непослідовної політики уряду УНР, засуджений воєнно-польовим судом та розстріляний. На момент виконання вироку талановитому полководцеві було лише 35 років.

У Києві на честь Петра Болбочана в листопаді 2017 року перейменували сквер Косіора.