У Коломойського своя війна
Які битви очікують на Україну в судах з колишніми власниками "ПриватБанку" найближчими місяцями
Колишні власники "ПриватБанку" Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов ведуть проти свого колишнього дітища та держави сотні судів на мільярди гривень. Війна — не завада, - повідомляє "НВ Бізнес"
25 квітня Центральний апеляційний господарський суд Дніпра задовольнив скарги "ПриватБанку" та Дніпропетровської обласної прокуратури і зберіг за банком право власності на один із офісів у Дніпрі.
Цей суд дав старт цілій серії розглядів навколо "ПриватБанку", у яких беруть участь держава, сам банк, його колишні акціонери, їхні партнери та компанії, які з ними пов’язують. Журналісти попросили пресслужбу та юристів "ПриватБанку" назвати найважливіші судові кейси, які повязані з колишніми акціонерами. Розповідаємо про них та про цілі, які переслідують банк та екс-акціонери.
Контекст.
18 грудня 2016 року уряд, на пропозицію НБУ та акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію банку через його неплатоспроможність. Держава отримала 100% у його капіталі. Тоді ж "ПриватБанк" докапіталізували на 116,8 млрд грн, а в червні 2017 року — ще на 38,5 млрд грн. Згодом ексвласники — Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов — передумали. «Справи ПриватБанку» перейшли до суду.
Зустріч у Лондоні
Лише два місяці залишилося до поновлення головного процесу для банку та його колишніх акціонерів. Місце дії — Лондон.
Як повідомили НВ Бізнес юристи ПриватБанку, слухання по суті у Високому суді Лондона проти Коломойського та Боголюбова має розпочатися на початку червня 2022 року. І, найімовірніше — триватиме до листопада.
Лондонський процес триває п’ятий рік. ПриватБанк подав позов у грудні 2017 року проти Коломойського з Боголюбовим, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp.
Приводом стало розслідування компанії Kroll. Її детективи провели аудит "ПриватБанку" і дійшли висновку, що до націоналізації фінустанова завдяки масштабним і скоординованим діям колишнього менеджменту на користь колишніх акціонерів втратила $5,5 млрд. Результати цього розслідування лягли в основу й інших позовів ПриватБанку в закордонних юрисдикціях.
Коломойський публічно назвав розслідування Kroll бездоказовим. Проте 20 грудня 2017 року суд видав наказ про всесвітній арешт активів («worldwide freezing order» — WFO) ексакціонерів і зазначених шести компаній на суму $2,6 млрд, але з урахуванням відсотків вона вже перевищила $3 млрд. Також суд зобов’язав ексвласників розкрити інформацію про всі активи юристам, які беруть участь у процесі. І обмежив відповідачів у витратах — не більше 20 тис. фунтів на тиждень.
Застосування судом WFO вказує на те, що аргументи "ПриватБанку" є досить переконливими і потребують детальнішого розгляду.
У березні 2018 року Коломойський та Боголюбов оскаржили рішення Високого суду Лондона, вимагаючи перенести розгляд до Швейцарії чи України. "ПриватБанк" подав апеляцію і 15 жовтня 2019 року Апеляційний суд Лондона та Вельсу задовольнив його скаргу.
Раніше в інтерв'ю "НВ Бізнес" голова наглядової ради ПриватБанку Шерон Іскі розповіла, що можливість «мирової» у цьому процесі малоймовірна.
«Яка мета наших судових процесів? Вона має дві сторони: по-перше, це притягнення осіб, відповідальних за заподіяння шкоди банку, до відповідальності за допомогою судової системи. По-друге, це максимальне відшкодування активів банку. Для досягнення цієї мети наша стратегія охоплює розгляд цивільних справ у відповідних юрисдикціях, якими зараз є Сполучене Королівство, США, Ізраїль та Кіпр, і подання заяв для кримінальних проваджень в Україні. Крім того, ми зможемо добиватися виконання судових рішень де завгодно, де перебуватимуть активи», — заявила Іскі.
Поки держбанк заперечував рішення у Лондоні про юрисдикцію, в Україні стартувала маса судових процесів, які могли перешкоджати початку повноцінного процесу (full trial) у Лондоні. Наприклад, були спроби визнати недійсними договори співпраці з фірмами, які держбанк найняв для юридичного захисту та стягнення боргів колишніх власників — Kroll, Alixpartners, Hogan Lovells та Астерс.
Кейс НЗФ — спроба вплинути на справи проти колишніх власників ПриватБанку в США
Дійові особи. Як повідомляв НВ Бізнес, Нікопольський ЗФ, Запорізький ЗФ, Стаханівський ЗФ, Марганецький ГЗК, Покровський ГЗК і Дніпроазот (усі підконтрольні Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову) подали до Господарського суду Києва 121 позов. Ці компанії просять визнати кредитні договори припиненими. Ціль таких позовів — встановити рішенням українського суду факти належного виконання кредитних зобов’язань, цільового використання кредитних коштів, погашення кредитів за рахунок власних оборотних коштів.
Мета опонентів банку? Це спроба спростувати підозри у відмиванні сотень мільйонів доларів ПриватБанку, які фігурують у позовах Мін'юсту США в Окружному суді США Південного округу Флориди, і ПриватБанку — у суді штату Делавер. Кредитні договори, укладені між банком та шістьма зазначеними компаніями, фігурують у цих справах.
Господарський суд Києва 22 січня 2021 року визнав припиненими усі зобов’язання НЗФ. Тепер ідуть апеляції.
Статус. Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, але поки що не прийнято до провадження. А розгляд більшості справ призупинено до розгляду Великою Палатою справи НЗФ.
Кейс лондонських компаній Суркісів — із "ПриватБанку" можуть стягнути $ 347 млн
Дійові особи. Пов’язані з сім'єю Суркісів англійські компанії Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP подали позов до ПриватБанку, Міністерства фінансів України, Олександра Шлапака та Кабміну до Печерського районного суду Києва про зобов’язання виконувати умови депозитних договорів.
Мета? Позовні вимоги майнового характеру не заявлені, проте зрештою позивачі хочуть стягнути з "ПриватБанку" понад $347 млн як забезпечення позову, і фактично без розгляду справи по суті. Спочатку суд став на бік британських компаній.
Статус. Питання законності ухвали про забезпечення перебуває на розгляді Верховного Суду. Але ризик стягнення з банку грошей на користь компаній Суркісів є реальним.
Для Привату це може стати проблемою. У держбанку попереджають, що у разі стягнення з "ПриватБанку" $347 млн у компаній Суркісів, розмір грошових коштів, розміщених на коррахунку в Нацбанку України, не відповідатиме нормам обов’язкового резерву.
Кейс СК "Інгосстрах" — "ПриватБанк" намагаються витіснити з комітету кредиторів
Дійові особи. У провадженні Госпсуду Дніпропетровської області перебуває низка справ про банкрутство, порушених як за заявами "ПриватБанку", так і за заявами ініціювальних кредиторів, — компаній, що можуть бути пов’язані з колишніми власниками банку та менеджментом. Наприклад, ТОВ з ІІ «Новофарм», ТОВ «Товариство освіти ім. М.С. Грушевського», ТОВ «Лада Фінанс» та багато інших.
Мета? Усунути держбанк від участі у комітеті кредиторів і зменшити розмір можливого погашення кредиторських вимог під час банкрутств.
Водночас сторонні кредитори, за словами юристів Привату, насправді завищують свої претензії до боржників.
Заборгованості штучно зростають у кілька разів за рахунок річних відсотків, посилаючись на частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Ця норма передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом.
Найчастіше такий інший розмір річних відсотків встановлюється в угодах (меморандумах) про виконання зобов’язань та/або Договорах поруки, що укладаються з боржниками (датовані приблизно 2018 роком) — у розмірі від 50% до 450%. Водночас, оскільки діє презумпція правомірності правочину, всі заперечення банку щодо визнання таких штучних вимог інших кредиторів суд не бере до уваги.
Особливо активна у цьому процесі, за даними "ПриватБанку", компанія СК "Інгосстрах" (але є й інші). Чим вона примітна? Національне антикорупційне бюро 22 лютого 2021 року затримало колишнього першого заступника голови правління "ПриватБанку" Володимира Яценка, який працював у банку до його націоналізації. Яценка зняли з літака і вручили підозру у розтраті майже 137 млн грн "ПриватБанку". Разом з Яценком про підозру оголосили колишньому голові правління "ПриватБанку" Олександр Дубілету та колишній керівниці департаменту фінансового менеджменту Олені Бичихіній. У цьому кейсі їх підозрюють у виведенні 136,89 млн грн у страхову компанію "Інгострах" (пов’язана Коломойським і Боголюбовим) за день до того, як "ПриватБанк" визнали неплатоспроможним.
Статус. Банк подав позови про визнання недійсними договорів, боржників з іншими кредиторами за ознаками їхньої фраудаторності.
Кейс "Приватофіс" — "ПриватБанк" позбавили 247 об'єктів нерухомості
Дійові особи. "ПриватБанк" створив фірму "Приватофіс" у 2005 році, вона входила до складу банківської групи до 1 липня 2017 року.
З 2007 року — основний вид діяльності "Приватофісу" — здавання в оренду власного нерухомого майна.
Банк кредитував компанію під так званий проєкт «Придбання нерухомості для надання надалі в оренду для розміщення відділень банку». У 2015 році орендний бізнес консолідували, про що свідчить відповідний дозвіл Антимонопольного комітету України.
Як випливає із матеріалів справи, напередодні націоналізації "ПриватБанку" у 2016 році банк погодив додаткові угоди до всіх кредитних договорів і суттєво відстрочив терміни повернення кредитів.
Твердого забезпечення кредити не передбачали. На забезпечення передавалися майнові та корпоративні права "Приватофіс", випливає з матеріалів судових справ.
На момент націоналізації в оренді банку за договорами, укладеними у грудні 2016 року, було 247 об'єктів нерухомості "Приватофісу" по всій території України, щомісячна сплата оренди становила 5,4 млн грн.
З жовтня 2017 року вже державний ПриватБанк вирішив зараховувати оренду в рахунок заборгованості Приватофісу. Компанія з цим не погодилася і, за даними Привату, почала провокаційні дії, спрямовані на виселення банку з відділень. Приват звернувся до правоохоронних органів.
Паралельно в суді банк намагався повернути борги, які випливають із судового держреєстру. Але одинадцять позовів про стягнення заборгованості залишилося без руху. 2021 року, за даними банку, заборгованість сягнула 2,9 млрд грн.
Мета? За 2019−2020 роки "Приватофіс" вивів зі свого балансу більшість активів, залишивши лише нерухомість в АРК, Луганській та Донецькій областях, стверджують у банку.
Наступний крок. Як розповіли юристи банку, 13 травня 2021 року Господарський суд Дніпропетровської області відкриває справу про банкрутство Приватофісу від пов’язаної компанії ІММЕ. Аналогічну заяву банку суд не взяв до уваги.
Статус. Юристи держбанку стверджують, що суд визнав вимоги банку лише на 1,6 млрд грн. Приват подав апеляційні скарги. Крім того, банк вимагає заарештувати активи боржника і судиться за повернення об'єктів нерухомості.
Кейс готелю Мир — "ПриватБанк" позбавляють права власності на столичний готель
Дійові особи. Право власності на київський готель Мир перейшло до "ПриватБанку" у 2016 році, ще до націоналізації. Банк стягнув його як заставне майно, керуючись договором іпотеки, укладеним із фірмою Ардена. Сума боргу — $18 млн.
Через три роки компанія АЕФ — боржник за кредитним договором з банком — через суди спробувала позбавити "ПриватБанк" майна. Після того, як рішення нижчих інстанцій на користь позивача було скасовано Верховним судом, у 2021 році аналогічний позов проти Привату ініціювала та сама компанія Артіс як третя особа з самостійними вимогами в межах спору за позовом АЕФ.
Мета? У "ПриватБанку" стверджують, що позови АЕФ та Артіс — це спроба осіб, пов’язаних із колишніми власниками, скасувати право власності ПриватБанку на об'єкти нерухомості, які були стягнуті як предмети іпотеки у період до націоналізації.
«Взагалі, це дуже дивна поведінка, коли особа, за яку інші особи погасили заборгованість більш ніж на $18 млн, просить суд все повернути як було і фактично відновити їй цю заборгованість перед банком», — повідомили в прес-службі Привату.
Статус. 18 січня 2022 року Північний апеляційний госпсуд відмовив у задоволенні апеляційної скарги "ПриватБанку" на попереднє рішення Господарський суду Києва. І фактично забрав у банку право власності на готель. Як повідомили у прес-службі "ПриватБанку", його юристи оскаржать ці рішення у Верховному Суді.
Кейс лізингових АЗС — "ПриватБанку" перешкоджають у поверненні 247 АЗС
Дійові особи. 39 компаній, пов’язаних з колишніми акціонерами та керівниками "ПриватБанку" і афілійовані з ними 15 лізингоодержувачів, через суд вже 2 роки блокують повернення лізингового майна, що перебуває у власності держбанку, — 247 автозаправних станцій.
Сама історія тягнеться вже шість років. У 2016 році перед націоналізацією банк передав усі АЗС у фінансовий лізинг групі приватних компаній. Спроби повернути їх через невиконання лізингоодержувачами умов договору наштовхнулися на протидію приватників.
Мета? Зберегти контроль над АЗС. У період 2020−2021 років вони подали 9 аналогічних позовів до господарських судів Києва, Дніпропетровської, Полтавської та Кіровоградської областей.
Господарський суд Києва у 2020 році ухвалив рішення про забезпечення позову, зберігши заправки за ними.
14 січня 2021 року забезпечувальні заходи скасував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Але вже 1 лютого 2021 року Господарський суд Києва знову вжив такі ж заходи забезпечення за аналогічним позовом від приватників, а потім передав матеріали справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
Статус. Постанову про забезпечення позову оскаржено ПриватБанком у Північному апеляційному госпсуді. АЗС залишаються у приватних компаній.
Кейс ФК "Фінілон" — кримські депозити на 8 млрд грн
Дійові особи. У 2014−2016 роках колишній менеджмент "ПриватБанку" уклав з ФК Фінілон (пов’язаною з банком у той період юридичною особою) два договори про переведення боргу.
Так, на Фінілон було переведено зобов’язання банку щодо виплати коштів вкладникам за депозитними договорами та власниками банківських рахунків за договорами банківського обслуговування на загальну суму понад 8,22 млрд грн.
У банку стверджують, що після переведення зобов’язань банку щодо виплати коштів вкладникам за депозитними договорами та договорами банківського обслуговування на Фінілон, фінкомпанія зобов’язання перед вкладниками не виконувала, через що вкладники з 2014 року зверталися і звертаються дотепер із позовами безпосередньо до банку.
Мета? У банку вважають, що під час укладання договорів про переведення боргу та заміни боржника за договорами кримських вкладників і власників банківських рахунків, компанія Фінілон не мала наміру повертати вклади за рахунок отриманих від банку грошей.
Статус. У вересні 2021 року Верховний суд частково задовольнив касацію "ПриватБанку" та передав справу на новий розгляд до Центрального апеляційного Господарського суду.
Кейс Інвалідів Карітас — Милосердна Любов до безнадійних карткових кредитів
Дійові особи. 5 жовтня 2021 року "ПриватБанк" продав права вимоги за першим портфелем карткових кредитів на суму понад 700 млн грн. Перший пул — «глибоко безнадійні» карткові кредити — оцінивши 1,2% від початкової балансової вартості на голландському аукціоні, продали за рекордні 2,4%.
У прес-службі банку кажуть, що середній термін простроченої заборгованості таких кредитів — близько 10 років, але всі законні інструменти, зокрема можливості реструктуризації, а також інструменти примусового стягнення, не дали результату.
Громадська організація «Інваліди Карітас» (лат. Сaritas, «Милосердна Любов»), посилаючись на звернення до неї боржників "ПриватБанку", висунула вимогу в Жовтневому районному суді Дніпра визнати недійсними результати електронних торгів.
Мета? ГО також вимагає від "ПриватБанку" надати копії документів, що стосуються проведених торгів, зокрема інформації щодо всіх кредитів, які було продано.
Така інформація, безумовно, є банківською таємницею, стверджують юристи "ПриватБанку". Проте суддя одразу з відкриттям справи витребувала всі документи, які просили Інваліди Карітас.
ГО пішла далі й вимагала від суду заборонити "ПриватБанку" продавати права вимоги щодо другого портфеля. Торги заплановано на кінець року — 28 грудня.
Юристи Привату зазначають: функції захисту прав споживачів фінансових послуг покладено на Національний банк України. Саме він має офіційне право на отримання інформації, яка становить банківську таємницю, зобов’язаний її зберігати, а діяльність НБУ чітко врегульована законом.
Статус. Юристи ПриватБанку очікують, що справа дійде до Верховного Суду.
