У пароксизмі демократії
Допоки ошелешена власним ідіотизмом більшість нації заціпеніло очікує на продовження шоу з народним слугою за новою адресою (цирк переїхав на Банкову, дресирувальник – у Києві), філія шапіто на Полтавщині теж тіпається у пароксизмі демократії.
Диспозиція: група новаторів на чолі з непідкупним стражем обласного бюджету Степаненко і Ко категорично не згодна з робочими пріоритетами голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького, які полягають, на думку незгодних, у надмірному возвеличуванні такої собі пересічної Решетилівщини, масштабній реконструкції сесійної зали облради з ознаками фінансової чорної діри і просуванні остапової ідеї-фікс щодо комунальних Нью-Васюків під Полтавою.
Бюджетний штришок щодо останніх: вартість обслуговування одного умовного авіапасажира знаними міжнародними хабами становить максимум $15, у полтавському хабі з суттєвою часткою місцевого фінансування – $123. Виділення чергового траншу у розмірі 33,3 млн грн на «розвиток» ПОКП «Аеропорт-Полтава» у поточному році за очевидної збитковості і непотрібності хабу перекваліфіковують приміську транспортну логістику на тупе розтринькування бюджетних коштів.
Наразі розкладка голосів «за» і «проти» відставки пана Біленького в обласній раді завмерла на хиткій чи й не рівновазі – 40 проти 43. Одна емоційно невдала ніч одного з невпевнених у собі депутатів, і ранок подарує котрійсь із сторін надію на емоційно вдалий день зі своїм головою. Показово, що натхненник полтавської соціал-демократії Сергій Каплін у звичній для нього популістській манері запропонував імпотентам облради подолати кризу з допомогою перевіреної віагри. Як на нас, подібна радикальна стимуляція ще не на часі: розкладка 42 на 41 потребує просто трохи більшого кешу.
Звертаємо увагу читацького загалу на швидкість розповсюдження квартального досвіду на провінційні політичні ігрища.
КоЗе перекреслює усе накопичене ріхардами зорге, матами харями і 007-ми бондами і призначає головним українським секьюриті кінцевого нікосійського (Республіка Кіпр) бенефіціара «Грін Фемілі» Лтд Івана Баканова. Пересміялися.
Пан Біленький призначає сесію облради на свій день народження, і в понеділок, 3 червня, до Краєзнавчого музею з букетами підтягуються … шестеро збуджених і вільних від робочих обов'язків депутатів з веселим настроєм: «яка, Сашко, сесія?!». Ще сміємося.
Тепер заінтриговані глядацькі ряди завмерли в очікуванні ходу місцевого спікера у відповідь на КоЗеповернення Леоніда Даниловича Кучми у якості реаніматора мінських скелетів. До слова, на наш нехитрий розмисел повторна мобілізація автора вікопомного тренду «Україна – не Росія» ‒ поки що найраціональніше з усього витвореного шоуменом за час каденції. Наш старий кінь у борозні – не все одно, що кінь на чолі МЗС Росії. Особливо, коли у власній стайні командиЗе – хоч і молоді, але вже винятково шкапи.
Перебити хайп Зе наш пан Біленький міг би, скажімо, відкриттям ще одного міжнародного авіахабу за парканом дружининого обійстя у решетилівських Ганжах. Уявімо собі, панове, гордість ув очах ганжан, сусідських чернещан і туричан, коли над їхнім безіменним пересихаючим струмком заходитиме на посадку Боїнг-777, якого не прийняла Полтава-One через перевантаженість коридорів! Та того очільного Бендера (чоловіка власниці обійстя) усі до ноги 89 ганжан делегують комісаром до Ради Європи.
Прибічники кожної з фракцій і груп у Полтавській обласній раді, звісно, оперують аргументами і кожен з них має свою власну рацію. Рації традиційно не мають піддослідні платники податків. Поки що обласна рада перебуває у закуліссі і підкилим'ї. Саме в отих кутках, запнутих цнотливими корогвами «БПП «Солідарність», «Свободи», «СДП», «УКРОПу», «РПЛ», «Батьківщини», «Аграрної партії України», «Рідного міста», «Відродження» та «Опозиційного блоку», і вирішуються як доля панів Біленького, Мамояна, Ляшка, Мухтарова, так і найближчі бюджетні перспективи Полтавщини.
Враховуючи стан міжфракційного «фіфті-фіфті», який не дає змоги ані назвати майбутнього голову обласної ради, ані того, хто засміється останнім, автор наполягає на абсолютно випадковому збігові адрес, прізвищ і обставин у викладеному тексті.
Тільки не можемо пояснити, чому вертяться на язиці синоніми до «збігу»: «збіговисько, збіжжя, перебіжчик»…
Чи услід за Олександром Юрійовичем найбільшою проблемою Полтавщини визнати заборгованість з виплатою заробленого працівникам Кременчуцького та Диканського регіональних ландшафтних парків?
Вадим Демиденко
