Масові феєрверки в європейських містах в ніч на новий рік свідчать не стільки про традиційний радісний настрій в країнах, що не воюють, скільки про розслабленість й ілюзії безпеки.
Якщо в когось із громадян країн ЄС, особливо – сусідів України, створились ілюзії, що російська агресія закінчується, що наступ зупиниться, у новообраного президента США є всі важелі впливу, і все завершиться на території України, то є багато аргументів, щоб їх розчарувати.
По-перше, у російського режиму є ворожі цілі не лише стосовно України, але й всієї Європи. І вони точно не зміняться. Врешті-решт свій ультиматум російський режим напередодні широкомасштабного вторгнення в Україну в середині грудня 2021 року направив в Брюссель і Вашингтон, а не до Києва.
По-друге, такий всіма бажаний «мир» (за рахунок територій і капітуляції України), а точніше – тимчасове припинення вогню буде мати наслідком і повернення на ротацію десятків чи сотень тисяч російських військових, які отримують грошову компенсацію за свої злочини і вже відчули запах крові, безкарності й куражу. Ви думаєте російському режиму вдасться їх без наслідків інкорпорувати назад в соціум, особливо криміналітет і тих, хто прийшов на війну заради здобичі?! Їх направлять, якщо не найманцями в Африку, так в Білорусь – на кордон з Польщею та Литвою, ближче до Естонії та Фінляндії.
По-третє, Америка далеко, і там легше розглядати різні сценарії, а країни ЄС – на відстані перельоту ударного дрону (зараз вже – сотень дронів), не кажучи вже про наявність спільних кордонів із варварами XXI століття, як морських, так і по суходолу. І ви думаєте, що стратегічні бомбардувальники перестануть літати, ракетні програми будуть згорнуті, а всі російські кораблі попливуть в Південно-Китайське море?
По-четверте, світ лише на початку розгортання серії локальних і регіональних конфліктів та воєн і країнам ЄС і НАТО в Європі навряд чи вдасться сконцентрувати потім більше ресурсів, ніж зараз, коли є шанс зупинити агресора поза своїми територіями.
По-п’яте, беручи до уваги свіжі приклади атак на комунікації в Європі та підривної російської діяльності, яка лише збільшується, можна собі уявити, що буде далі, якщо агресор отримає паузу на своє підсилення і зменшення санкційного тиску на економіку. В когось є ілюзії, що вивільнені ресурси підуть на збільшення добробуту росіян?!
Тому висновок може бути лише один: якщо країни Європи не об’єднаються з Україною в озброєну коаліцію на протидію агресору, якщо в цьому році не потроять свої зусилля і, як було би правильно та відповідно до Статуту ООН, не застосують колективну самооборону проти рф – війна прийде безпосередньо до них, на їх територію. І до ворожки не ходи. І тоді й їм буде точно не до феєрверків.
