У Службі зовнішньої розвідки Естонії розповіли про основні загрози з боку РФ для України

Росія розраховує допомогти українським політичним силам, що воліють тяжіти до Москви.

Реінтеграція окупованого Донбасу в Україну на умовах, продиктованих Кремлем, є неприйнятною для української влади. Проте російська сторона продовжує грати на затягування часу, очікуючи, що невирішений конфлікт рано чи пізно змусить керівництво України піти на поступки».

Про це йдеться у традиційній (шостій) щорічній доповіді «Міжнародна безпека та Естонія».

Служба зовнішньої розвідки України публікує окремі висновки з доповіді:

- Стратегічним пріоритетом Кремля є сусідній регіон, де Україна й Білорусь мають пріоритетне значення для забезпечення сфери впливу Росії. З моменту розвалу Радянського Союзу Росія намагається забезпечити економічне й військове домінування в регіоні, відкидаючи будь-яке втручання з боку інших зовнішніх гравців.
- Росія продовжує свою агресію проти України. Росія тисне на Україну, намагаючись схилити Київ до визнання представників окупаційних сил як легітимних партнерів з переговорів. Російська окупація Криму продовжується, та, попри зусилля української сторони, прогресу у врегулюванні конфлікту на Сході України немає.

- Реінтеграція окупованого Донбасу в Україну на умовах, продиктованих Кремлем, є неприйнятною для української влади. А проте російська сторона продовжує грати на затягування часу, очікуючи, що невирішений конфлікт рано чи пізно змусить керівництво України піти на поступки.
- Російська сторона дедалі більше звинувачує Україну у відході від Мінських домовленостей … зокрема, критикуючи рішення українського парламенту не проводити місцеві вибори на окупованій частині Донбасу...»
- Реальність на окупованих територіях Східної України визначається окупаційною владою, яка може відновити військовий тиск на Україну у будь-який момент за допомогою збройних формувань, що керуються та оснащуються Росією. Окупаційні сили мають танки, бронетехніку та ракетні комплекси у кількості, що можуть мати лише кілька європейських держав… Наявність такої загрози на окупованій території України, як європейської держави, є чітким сигналом щодо небажання Росії відмовитися від агресії.
- Росія всебічно підтримує проросійські сили в українському політикумі, які прагнуть домогтися визнання російського суверенітету над Кримом та вирішення конфлікту на Сході України на продиктованих Росією умовах … Під час підготовки до місцевих виборів в Україні російське керівництво ще більше збільшило прихильність до політиків з лав ОПЗЖ. Давній знайомий президента Путіна, український олігарх та член парламенту Віктор Медведчук є частим гостем у глави РФ… Після таких візитів ключовий сигнал громадськості – декларування нероздільної долі та тісних зв’язків України й Росії…»
- Через діяльність з поширення свого впливу Росія розраховує допомогти українським політичним силам, що воліють тяжіти до Москви та чинять опір обраному Україною європейському шляху. 
- Одне з головних завдань російських спецслужб, крім збору розвідданих в інших країнах, є вплив на іноземне населення в стратегічних інтересах Кремля».

- Росія розглядає психологічну війну як частину всебічного інформаційного протистояння з ворогом (переважно західними країнами). Усі три російські спецслужби – ФСБ, СВР та ГРУ – беруть участь в операціях таємного впливу, кожна з яких має різну спрямованість.
- Згідно з доктриною збройних сил Росії, психологічна війна є однією з трьох основних складових “інформаційного протистояння”, дві інші – це інформаційно-технічний вплив на іноземні країни (наприклад, за допомогою кібератак) та захист Росії від іноземних інформаційних операцій.
- Росія розглядає психологічну війну як частину всебічного інформаційного протистояння з ворогом (головним чином західних країн), яка триває як під час конфлікту, так і в мирний час».
 - Згідно з російською доктриною, цілями психологічної війни є політичне керівництво, військові та їхні сім'ї, цивільне населення та певні конкретні цільові групи, такі, як етнічні та релігійні меншини, опозиційні групи та бізнесмени – в дружніх, нейтральних і ворожих зарубіжних країнах. Це означає, що потенційною мішенню є все населення світу за межами Росії».
- У 2020 році англомовні інтернет-портали, що контролюються ГРУ (такі, як inforos.ru, infobrics.org та oneworld.press), розповсюджували неправдиву інформацію про пандемію COVID-19, щоб підірвати зусилля західних країн встановити контроль над поширенням вірусу.
- Росія продовжує залишатися головною загрозою безпеці для західних демократій також у кіберпросторі.

На додаток до шпигунства російські спецслужби активно використовують кіберпростір у своїх діях впливу, щоб спричиняти розколи в західних суспільствах, міждержавних відносинах та НАТО.