Ухвалювати важкі рішення – і є справжня політика

Справжня політика – це здатність приймати рішення, на які неспроможний простий обиватель. Найважливішим завданням еліти завжди було забезпечення безпеки соціуму, а тепер і всього людства, навіть, якщо для цього потрібно вбити того, хто створює загрозу знищення твого роду, племені, народу, всього людства...

Сьогодні саме в цьому ключова відмінність між людьми бізнесу, культури, громадянської спільноти, просто обивателями та людьми політики. Саме тому бізнес-мислення, або мислення простого гуманного пацифіста-обивателя не працює у політиці.

Бізнесмен завжди шукає можливість договору, громадянський активіст прагне продемонструвати гуманізм, простий обиватель замість бійки завжди хоче помиритись. Натомість політик розуміє, що договір з агресором і злочинцем – це загибель.

Власне, як договір із крокодилом, який схопив тебе за ногу і тягне на глибину. Тут якщо крокодил і згоден на "перемир'я", то тільки для того, щоб перепочити й з новою силою тягнути свою жертву до місця, де він її зжере.

Єдиний шанс врятуватися – швидше вбити рептилію, яка відчула смак крові. Коли твою отару атакує зграя вовків, тобі не допоможуть добрі наміри та рекомендації зоозахисників або згода віддати вовкам на поживу частину твоїх овець, щоби хижаки наїлися та відстали.

Вовки щоразу приходитимуть за м'ясом, поки не з'їдять усе стадо. Єдине правильне рішення – багатозарядний карабін та декілька загартованих у боях із хижаками вовкодавів.

Уявіть собі, якби британці прочитавши "Mein Kampf" Адольфа Гітлера, навсправжки розібралися у природі цього психопата ще у середині1930-х. Єдиним правильним рішенням була б ліквідація цього персонажа з мозком рептилії-хижака, який захопив владу у Німеччині.

Я думаю це могло врятувати десятки мільйонів людей що загинули в концтаборах і під час Другої світової війни, включаючи та мільйони німців. Це врятувало б європейські країни від тотальних руйнувань у 1940-х.

Історія людства пішла б за іншим сценарієм і, можливо, тоді вже Об'єднана Європа зустрічала б вторгнення більшовицьких орд Іосіфа Сталіна. А британські та європейські спецслужби ставили б нове завдання перед собою – ліквідувати того, хто сидів тоді у Кремлі.

Часи повторюються: той, кого сьогодні терміново треба ліквідувати, тепер сидить у Москві. При всій його охороні, я думаю, це завдання під силу спецслужбам тих, кого сам Владімір Путін називає "англосаксами"; досвід ліквідації ватажків "Аль-Каїди" США має.

Високоточна невелика ракета стартувавши з висотного безпілотника здатна знайти потрібне вікно того самого приміщення і розпізнавши обличчя жертви, перетворити його на кілька шматків м'яса. І судячи з усього розвідки Великої Британії та США знають усе про місце перебування та спосіб нинішнього життя російського диктатора.

Його ліквідація, як того, хто реально готовий розв'язати Третю світову війну, у полум'ї якої загинуть мільйони, вже давно назріла. А всі ці "мирні" плани та домовленості – чи то дурість, чи жадібна підлість або не більше ніж професійна некомпетентність нинішнього покоління політиків та еліти розвинених країн Заходу.

До речі, задля справедливості, треба згадати, що вже під час війни, британці опрацьовували варіант спецоперації з ліквідації Гітлера, надіславши снайперів у ліси Берґгоффа (місця розташування резиденції фюрера у баварських Альпах). На жаль, на той момент вони цей план не довели до успішного результату, а шкода.