Українцям на роду написано бути форпостом європейської цивілізації
Варварська жорстока орда зі Сходу доживає свої останні часи. У день, коли Москва пішла війною на Київ, – вона вже програла.
«І поставив на грані двох світів творити нове життя», – саме такі слова наведені у преамбулі до Декалогу українського націоналіста. І саме вони найчіткіше пояснюють минуле, сучасне та майбутнє нашої держави та нації – нашу візію.
Світи Західний та Східний, світи з часто протилежними цінностями, баченнями та між якими світоглядна прірва. Саме за таких умов нам долею визначено будувати вільну, самостійну та соборну Україну.
А тому нам – українцям – на роду написано бути форпостом від варварської жорстокої орди, яка нічим не гребуватиме заради постійного розширення своєї імперії зла. Не гребуватиме ні власним народом, ні підкореними, ні вільними націями.
І як би ця орда не називалась (Московія, Російська імперія, СССР чи РФ) протягом віків – суть її однаково загарбницька та людиноненависницька. І дарма сподіватися, що колись вона зміниться – сторіччя й сторіччя історії доводять геть протилежне.
Не зміниться, а буде й надалі змагати до свого розширення шляхом поневолення слабких та роз'єднаних, буде грати на протиріччях, діятиме шляхом залякувань боягузів, підкупу та підступу. Бо якщо імперія не розширюється – вона розвалюється і ворог чудово це знає.
Маємо бути сильними у всіх сферах – в національній ідеології, обороні та економіці. Маємо бути сміливими, чесними перед українським народом, рішучими, витривалими та принциповими.
Зобов'язані «змагати до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави», бо іншого шляху у нас нема. І тоді Україна буде, а споконвічна орда розвалиться на друзки.
Слава Україні! Перемога буде за нами.
