Українське місто Дніпро тхне руzzкім душком
На полиці — жодної книги українською. Питаєш у працівників за будь-яку книгу українською мовою, — отетеріло роблять здивований вигляд.
Інтелектуальна крамниця «Скорпіон» на місцевому Бродвеї у славетному Дніпрі. Або для декого — книгарня з ідеологією каучукової безрозмірної попи.
Під пояснення «врага нужно знать ізнутрі» тут впевнено луна чєбоксарскій акцент язика. А ще, — покояться скарби к@z@пського Культуркампфу, прости Господи.
Від рекордно розмаїтих життєписів Йосі Сраліна до серій «кавалєри ордєна побєди» та їм подібні. (Повний друкований шлак бачите на знімках нижче).
А ще тут можна придбати твори івана ільїна (улюбленого філософа путіна), чиїм іменем названо вищу політичну школу РГГУ. Нещодавно її очолив сам хвільозоп саша дугін...
Також у «Скорпіоні» можна підлохматитися фоліантом про кім чен ина — «Вялікій пріємнік — божествєнно совєршенная судьба» із присвятою «25-мільйонному народу Південної Кореї; да обрєтьот он свободу жить как хочєт».
Про булгакових, мєндєль-бродскіх, бєрдяєвих, взагалі мовчу, їх тут не те, що безліч, — а не порахувати. Як на мене, місто Дніпро готове до гостинного прийому північнокорейських визволителів.
Е-е-е, місцеві патрійоти-рєшали, ви де, Київ від мера-боксера рятуєте? А шо із Дніпром будемо робити та його гумовими стандартами, маєте відповідь?
