Українське Закарпаття — кістка у горлі угорських і румунських шовіністів
Шакали з європейського осередку путінінтерна знову висувають територіальні претензії Україні. Популістам сниться наша Срібна земля...
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Днями лідер угорської ультраправої партії «Mi Hazank» (у перекладі «Наша Батьківщина») Ласло Тороцкаї заявив про претензії на українське Закарпаття. Як він сказав, у випадку втрати Україною державності.
Зацитую: «Якщо державність України припинить своє існування в результаті війни, «Mi Hazank», як єдина сторона в Угорщині, претендуватиме на Закарпаття».
Практично синхронно про розрахунок відкусити в України (і не тільки в України — Молдова теж видалась достатньо беззахисною для обгризання) ляпнули з Румунії. Тамтешній співголова ультраправої румунської партії AUR (це ті упороті, котрі викинули ще упоротішу любительку росії україноненависницю Шошоаке) Клаудіу Тірзіу заявив наступне:
«Ми не будемо по-справжньому суверенними доти, доки не реінтегруємо румунську державу в її природних кордонах. Південна Бессарабія, Північна Буковина, Земля Герца (територія у складі Чернівецької області), Закарпаття — все, що було і є частиною румунської нації, має повернутися до меж кордонів однієї й тієї ж держави».
При тому всьому цей пришелепкуватий він навіть «готовий пожертвувати членством Румунії в НАТО». Ну, принаймні він сам про це наголосив, але то радше для гостроти сказаного.
Ви помітили, що синхронно праві проросійські популісти ДВОХ держав видали такий посил: «ЗакарпаттяНаш»? Це знов розважаються куратори із ФСБ з їхнім специфічним гумором.
Чи отаке змагання між підрозділами кураторів різних груп? Можливо, це свідомий крок російських спецслужб: спровокувати ще й конфлікт всередині Європи за все ще суверенні землі України?
Як на мене, синхронність і націленість обох на один і той самий шматок територій у злуці з добре відомою історією співпраці із російською стороною чітко вказує, що тут так чи інакше реалізуються команди ФСБ. І, звісно, Брюссель таке не проігнорує.
Хоча і не на пряму, очевидно. Сподіваюся, що дасть таки стусана національним безпековим структурам, які геть вивільнили шворки контролю над небезпечними фінансованими ззовні маргіналами.
