Українські цінності потужніші західних, але нам треба зважати на партнерів
Політика – справа хижаків, яструбів, але не голубів. Певно, Володимир Зеленський ще той "голубок", знаємо таких як він.
Джозеф Байден заявив, що США знали про гарантованість великого вторгнення РФ в Україну і повідомляли про це владу України, однак... Однак Володимир Зеленський не вірив цим сигналам!
Про те, чим займалися в Офісі Президента України на вулиці Банковій у Києві перед самою війною писано забагато. Не думаю, що політична система була нормально підготовлена до війни.
Багато моментів випали з уваги, а фактично перша людина у СБУ після лейтенанта Баканова, генерал Наумов, який втік за кордон, – ще і хороший ляпас кадровій політиці влади на окремо взятій ділянці. Втім, питання уже давно не до Зеленського: вибори не зараз, а любити чи ненавидіти нехай будуть виборці, ми ж тут з вами зоологи та маємо вивчати тераріум зі сторони.
Проблемною видається і позиція Заходу. Так, Зеленському донесли про вірогідність нової війни, проте зовсім не схоже, що США та інші великі гравці так уперто були готові в неї влазити й рубати з усіх стволів до останнього, як це власне зробили українські громадяни у перший місяць війни.
Побічно ідея компромісу з РФ була панівним áктором аж до самої війни у вищому політикумі США. Зокрема, радник Байдена Джейк Салліван просто дістав уже всіх своєю тезою про "stable and predictable" стосунки з РФ, які він ставив за ціль.
Байден дійсно попереджав Зеленського. А Зеленський дійсно до багатьох речей не поставився серйозно; втім, не скрізь, бо влітку 2021 року призначили Валерія Залужного, і свою частину відповідальності він нормально реалізовував.
Скажімо, перед самою війною у лютому він вивів українські війська для передислокацій під маркою зимових навчань "Заметіль-2022". Чи готовий був Захід тягнути за нас нашу ж лямку і давити РФ більше ніж ми з вами?
Звісно, що ні, не готовий. Цілком реальна модель, за якою нам пропонували компроміс у вигляді відмови від НАТО і ще інші неприємні речі в обмін на відстрочку війни.
Так, за озброєння поставлені до самої війни ми дякуємо. Однак навіть із того що поставлено видно, планували нас підтримувати не як повноцінну державу із сухопутними військами, танками, ППО та авіацією, а скидати іррегулярним партизанам нової УПА стрілецьку зброю і трохи гранат, поки ті воюють із маріонетковим проросійським урядом у Києві.
Політика – справа хижаків, але не голубів; Зеленський ще той голубок, знаємо таких, але і думати що Байден хотів воювати до останнього коли ми тут ніби вагалися – жорсткий самообман. Адже єдина причина чому ця "компромісна" політика Заходу щодо РФ почала хоч трохи змінюватися – кров наших громадян і успішність українського опору окупації.
Ми все ще на касі, де суворий розрахунок і треба добряче стежити за руками кожного, з ким ми маємо справу. І врешті ми станемо по справжньому західними людьми лише тоді, коли не будемо зачаровуватися дурнею про те, які вони там кращі та моральніші у своїх політичних рішеннях.