Україну готують до дострокових виборів: кілька важливих ознак
Юлия Забелина для «Апостроф»
Активність і законодавчі ініціативи основних політичних сил є ознаками ймовірної підготовки до дострокових виборів до Верховної Ради. Грає на руку політикам і те, що половина громадян України підтримує ідею перевиборів. Однак, суперечності, які існують сьогодні між парламентськими фракціями, можуть призвести до того, що після можливих виборів так і не вдасться сформувати коаліцію, оскільки ніхто не готовий йти на поступки один одному. Що чекає Україну, якщо дострокові вибори відбудуться вже цієї осені?
За останні місяці низка політичних партій значно активізувала свою діяльність, збільшили кількість законодавчих ініціатив, спрямованих на отримання додаткових балів у свого електорату. Тут можна згадати і нещодавно прийняті мовні квоти для телебачення, згідно з якими тепер не менше 75% контенту на загальнонаціональних каналах і не менше 50% на регіональних має бути українською мовою. Також це заборона російських сайтів, у тому числі соціальних мереж, ініціювання санкцій проти екс– президента Віктора Януковича та його оточення.
На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігоря Петренка, це свідчить про те, що деякі партії активно готуються до позачергових парламентських виборів. «Наприклад, «Народний фронт» намагається сегментувати електорат, використовуючи гасла партії війни, об'єднуючи ура– патріотів під собою. Це стосується і підняття питань санкцій проти Януковича та його оточення та багатьох інших. Вони намагаються таким чином все– таки потягнути на себе електорат, а це говорить про те, що дострокові вибори ймовірні, і ця ймовірність все ближче і ближче. Такі кроки свідчать про те, що всі партії потихеньку готуються до цього, намагаються знайти різні ніші», – розповідає він.
Також Петренко акцентує увагу на тому, що якщо раніше всі провладні партії – «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (БПП) і «Народний фронт» (НФ) – категорично відкидали ідею дострокових виборів, всіляко намагалися зацементувати ситуацію і знайти якийсь консенсус, то зараз із кожним днем суперечності загострюються. «Є постійні нападки на представників НФ, в першу чергу, на Арсена Авакова. Плюс, Банкова розуміє, що у НФ слабкі електоральні перспективи, тому вони постійно його душать і лякають: якщо ви не підете на поступки нам, то ми підемо на перевибори. Після виборів в об'єднаних територіальних громадах президент розуміє, що є вже відпрацьовані технології, з якими можна йти на вибори. Вони, звичайно, не отримають той результат, який був до цього. Можемо говорити про 10– 12%, але треба враховувати, що у них є партії, які вони підтримують і фінансують – «Наш край», який показав дуже хороший результат і грає на електоральному полі «Опозиційного блоку», – упевнений експерт. Не виключено, що завдяки таким партіям– сателітам, які грають на різних електоральних полях, влада проведе в Раду необхідну кількість депутатів.
У березні 2017 року глава парламентської фракції БПП Ігор Гринів залишив свою посаду. Оскільки Гринів є одним з провідних політтехнологів Адміністрації президента, то зниження його парламентської активності могло бути пов'язане з появою більш важливих завдань – наприклад, із підготовкою виборчої кампанії президента або його фракції. Хоча тоді президент Петро Порошенко назвав перевибори «політичним ризиком, який є загрозою економічному зростанню» і загальмує мінімум на рік усі реформи.Зараз на хвилі отримання безвізового режиму з ЄС провладна партія вже не так категорично ставиться до дострокових виборів – у неї є досягнення, яке можна надати суспільству. Використовувати фактор безвізу треба зараз, поки він дає максимальну надбавку до рейтингу.
Крім того, останні соціологічні дослідження показують, що в суспільстві існує запит на вибори в Раду. Так, згідно з дослідженням, що провела у травні соціологічна група «Рейтинг», половина українців (50%) підтримує ідею розпуску Верховної Ради і призначення дострокових виборів. Також соціологи визначили партії, які пройшли б у парламент. За опитуванням, проведеним Центром Разумкова, якби вибори відбулися найближчим часом, то найбільшу підтримку отримали би ВО «Батьківщина» – 11,2% та «Блок Петра Порошенка» – 9,8%, а рівень підтримки «Народного фронту» опустився до 1,3%. У самій партії фронтовиків знають про такі рейтинги, тому останнім часом в приватних розмовах говорять про те, що БПП й НФ можуть об'єднатися під вибори і піти однією командою. Щоправда, офіційно цю інформацію в НФ не коментують. Крім того, деякі партійці побоюються, що у разі об'єднання повториться ситуація з УДАРом, який фактично поглинула «БПП «Солідарність», і зараз від партії київського мера Віталія Кличка практично нічого не залишилося.
Адміністрація президента створила політичну партію «Наш край», щоб отримати протестний електорат та прихильників «Опозиційного блоку». Тому партійна символіка та меседжі президентської партії– сателіту дуже нагадують символіку та заяви Опоблоку.
Фото: facebook.com/nashkray.com.ua
Ігор Петренко також стверджує, що ці політсили можуть об'єднатися, але тільки за умови, що НФ повністю увіллється в «БПП «Солідарність». «Просто буде обіцяна певна квота або посади найголовнішим представникам НФ. Але я думаю, що фронтовики не підуть на це і будуть намагатися вести свою гру і, якщо з кимось і об'єднуватися, то з прем'єр– міністром Володимиром Гройсманом або іншими. Не слід забувати про особисте протистояння Яценюка-Авакова з Порошенком і його оточенням, яке має свої амбіції, і вони не хочуть зайвий раз з кимось ділитися», – зазначає експерт.
Водночас Петренко вважає, що напередодні виборів може бути об'єднання політсил, яке зараз не афішують: «Є проблема – Гройсман. Якщо раніше він сприймався як людина президента, то зараз він налагодив добрі контакти з НФ та політичною партією «Об’єднання «Самопоміч». Експерт зазначає, що у випадку дострокових виборів за нинішнього рівня підтримки Гройсман становить небезпеку для БПП, оскільки може піти на вибори з НФ і «Самопоміччю»
Є низка рішень, вважає аналітик, після яких можна говорити про те, чи будуть дострокові вибори, – це кадровий пакет, який завис. Три міністерства без керівників – Міністерство інформаційної політики (Юрій Стець подав у відставку), Міністерство аграрної політики та продовольства (Тарас Кутовий подав у відставку), Міністерство охорони здоров'я (Уляна Супрун з серпня 2016 року – в.о. міністра охорони здоров'я). У Раді не вистачило голосів, що обрати членів Рахункової палати. Оголошено повторний конкурс. Голова Рахункової палати Роман Магута відсторонений від посади через підозри у махінаціях з нерухомістю. У найближчі дні в парламенті мають обрати нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який замінить на цій посаді Валерію Лутковську. П'ятирічний термін повноважень Лутковської сплив у квітні 2017 року. «Якщо до кінця цієї сесії це не буде вирішено, а БПП і НФ не зможуть домовитися, то, швидше за все, влітку буде тривати активна робота – підготовка до того, щоб восени вийти на перевибори», – резюмує Петренко.
Втім, політтехнолог Олексій Голобуцький скептично ставиться до такої перспективи.
«А які партії готуються до виборів? БПП, ну, тут ще зрозуміло, а «Народний фронт»... у них жодних шансів немає. Проблема в тому, що вся політична активність не дає нікому балів. Вона, звичайно, забирає їх у «Свободи» – їй вже нічого пред'явити суспільству. Я не бачу по соціології, щоб це якось вплинуло сильно на показники того ж «Народного фронту». І другий момент – нормальна політична сила, коли вибори закінчуються, починає готується до наступних виборів – це нормальний процес. Особливо в нашій ситуації, коли коаліція не настільки міцна, щоб не замислюватися про її майбутнє. Організувати нову коаліцію, якщо ця розвалиться, буде вкрай складно, м'яко кажучи, а якщо не буде коаліції, то, ясна річ, буде розпуск парламенту, дострокові вибори. Тому потрібно якщо не бути готовим, то хоча б готуватися», – коментує Голобуцький.
Експерт також зазначає, що багато хто замислюється про дострокові вибори, але забуває, що електоральне поле за останній час в Україні сильно змінилося: «Є нерозуміння демографії нашого виборця, що залишився. Раніше було два полюси – російськомовне і україномовне населення, ну, це умовно, звичайно, але це Захід і Схід. А зараз змінилася демографія виборця, і фахівці це чудово розуміють. Навіть без Криму все змінилося, плюс Донбас – це проблематика питання. Люди можуть ненавидіти Порошенка, всю владу, але ж це не змінює їхні погляди на Шухевича і Росію».
Голобуцький вважає, що не можна з упевненістю прогнозувати те, що виборів не буде. «Будь-який соціальний вибух, і все – ситуація змінюється. У країні, де не було історично жодного стабільного періоду протягом останніх десятиліть, складно щось прогнозувати».
Позафракційний народний депутат і заступник голови парламентського комітету з протидії корупції Борислав Береза вважає, що вибори треба проводити, але робити це вже за новим виборчим законодавством. «Якщо запит в суспільстві існує, а він існує, його треба задовольняти. Ця Рада не працює, тому вибори пішли б на користь. Але робити вибори за старим законом – означає привести до того самого результату, який ми маємо зараз. Можу сказати, що мажоритарка – велике зло, і я за те, щоб мажоритарку скасували, були б відкриті партійні списки і було би знижено прохідний бар'єр. Вибори за такою системою дійсно допомогли б Україні. Але наскільки цього хочуть старі партійні проекти – велике питання», – підсумував нардеп.
