Утікач Портнов забагато знав про трьох президентів України

Затятого українофоба торкнулася рука караючого Господа. Тепер він впливатиме на свою прислугу у Печерному суді Києва хіба що із пекла.
Чотири кулі у спину, контрольний у голову — це саме професійна ліквідація, а не вбивство з побутових мотивів; тобто причини та замовників слід шукати у пітьми професійної діяльності загиблого. Є три версії:
- Небіжчик забагато знав.
Нагадаю, що в нашій системі офшорні рахунки для клієнтів відкривають і слідкують за ними здебільшого саме довірені адвокати. Вони ж здійснюють різні незаконні операції на зразок підкупу суддів, фальшування документів та подібного.
Якщо хтось вважає, що Кремль все пробачив тому ж Віктору Медведчуку, но навряд чи. Певен, що там шукають, куди поділися астрономічні суми, які передавалися в Україну для формування позитивного іміджу недоімперії перед вторгненням і, які виявилися примітивно розкраденими.
- Портнову треба було ж якось заробляти.
Однак в його спеціалізацію входило, наприклад, витягання людей та майна з-під арешту — в Україні, РФ і ЄС. Чи навпаки, організація того, щоб чиїсь активи потрапили під арешт та інші подібні сумнівні оборудки.
На них зазвичай береться величезний аванс — на «роботу» з чиновниками, суддями й так далі. Якщо замовник, особливо, російський, бачить, що результату нема і не буде, а аванс не повернути, бо він витрачений на «домовляння», то він може вирішити жорстко розібратися з виконавцем, аби навколишні не вважати його лохом, якого можна доїти безкарно.
- Наочна статистика.
Зокрема, вона ґрунтується на тому, що зі зрадниками України. Особливо тими, хто подовжує антиукраїнську діяльність, дозволяє собі неадекватні висловлювання на адресу нашої країни та її керівництва, регулярно трапляються якісь ексцеси, не сумісні з життям.
Може, це така справедливість від Всесвіту? Але точно скажу, що справжньої причини та реальних замовників вбивства Портнова широкий загал ніколи так і не дізнається, ну й грець із ними.