В Україну з Канади везуть посмертну маску і друкарську машинку Симона Петлюри
Ці речі зберегли емігранти.
До Києва з Канади везуть посмертну маску й друкарську машинку одного з провідників визвольних змагань 1917-1921 років Симона Петлюри. Артефакти вже перетнули кордон і скоро опиняться на митниці.
Про це повідомив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій. Андрій Наджос під час круглого столу в «Укрінформі», присвяченого 105-й річниці битви під Варшавою.
За його словами, цей вантаж «дуже важливий». Разом із Департаментом захисту культурної спадщини тепер планують зробити «хороший історичний проєкт».
Як розповів Наджос, це історичний спадок був віднайдений у Канаді. Загалом ідеться приблизно про 4 тисячі унікальних предметів. Цей архів створила українська діаспора після втрати Україною державності: емігранти спершу опинилися в Західній Європі, а згодом — у Північній Америці. Саме завдяки їм збереглися рідкісні артефакти.
Посадовець додав, що перед відправленням посмертної маски й друкарської машинки Петлюри до Канади виїжджали українські фахівці, які провели опис і фіксацію.
«Ми плануємо, можливо, вже на початку вересня зробити цю спільну історію публічною», — сказав заступник міністра.
Про Симона Петлюру
Симон Петлюра — український військовий і політичний діяч, публіцист. Він був одним з організаторів і лідерів антигетьманського повстання, по завершенню якого став головним отаманом військ Української Народної Республіки (УНР), а пізніше — другим головою Директорії УНР. У той час виступав за безкомпромісну боротьбу з більшовиками.
Після поразки у війні з більшовиками підписав Варшавський договір із Польщею з метою залучити останню як союзника у війну з москвою та завдяки цьому відновити самостійність України. Однак, попри надуспішну кампанію у квітні-червні 1920 року, під час якої вдалося повернути контроль над Києвом, коаліція почала зазнавати поразок, що урешті-решт призвело до зради з боку польського лідера Юзефа Пілсудського.
Надалі Петлюра емігрував: жив у різних країнах, а останні роки провів у Франції, де продовжував вести антибільшовицьку діяльність. Був убитий 25 травня 1926 року євреєм Самуїлом Шварцбардом, який виправдовував злочин помстою за міфічні масові єврейські погроми в період Української революції. Однак убивцю вважають агентом радянських спецслужб, хоч переконливих доказів досі немає.
