Вбивці Бориса Нємцова формально перебувають на війні проти України, а насправді — у Грозному
Формально Заур Дадаєв і брати Анзор і Шадід Губашеви беруть участь у війні проти України, а насправді — перебувають у Грозному.
Троє основних фігурантів справи про вбивство російського опозиціонера Бориса Нємцова, найімовірніше, достроково вийшли з колоній. Заур Дадаєв і брати Анзор і Шадід Губашеви формально перебувають на війні проти України, а насправді — у Грозному, про це 16 листопада повідомило російське видання «Проект» з посиланням на свої джерела.
«Жанно, подивіться, яка ситуація. Вбивці вашого батька — […] брати Губашеви і Заур Дадаєв — на свободі; формально вони перебувають на «СВО», а насправді — у Грозному. Ви щось знали про це?» — таке повідомлення влітку 2026 року отримала Жанна Нємцова, донька вбитого 11 років тому російського політика Бориса Нємцова.
Строки ув’язнення Дадаєва й Анзора Губашева спливають, відповідно, у 2035-му й 2034 році. Навіть у разі умовно-дострокового звільнення за зразкову поведінку вони могли б вийти з колонії у 2028-му й 2027 році відповідно. Строк ув’язнення Шадіда Губашева сплив би у 2031 році, за умови умовно-дострокового звільнення — у 2025 році.
За даними російських ЗМІ, зараз вони ведуть непомітне життя в Чечні, щоб не привертати зайвої уваги. Джерело «Проекту» стверджує, що всім трьом поставили умову вести спокійне життя, інакше їх знову відправлять до колоній.
Журналісти знайшли підтвердження цієї версії в витоках документів і базах даних. Зокрема, Дадаєва зареєстрована в гірському хуторі Юкарчой у Чечні, а брати Губашеви, найімовірніше, оселилися в Грозному та його околицях.
Зараз усі троє ведуть звичайне цивільне життя — у них є сім’ї і плани придбати власне житло, додало джерело «Проекту».
Ще двоє засуджених також вийшли на свободу: Хамзат Бахаєв відбув строк навесні 2026 року, а Темірлан Ескерханов покинув колонію у 2024 році після підписання контракту з Міноборони росії.
27 лютого 2015 року в Москві застрелили Бориса Нємцова. Політика вбили на Великому Москворецькому мосту — буквально за кілька сотень метрів від Кремля. Для російської політики це стало символічною точкою неповернення.
Саме тоді росія втратила останнього системного опозиціонера федерального рівня. Нємцов не був «новим обличчям» протесту — він був людиною системи, яка перейшла в опозицію і при цьому зберегла найнебезпечніше для Кремля: легітимність, досвід, контакти та публічну впізнаваність.