Вчені оприлюднили нові факти про історію українських земель на русько-ординському порубіжжі

Виявлені археологами рештки воїнів у с. Глинському на Полтавщині могли належати веслярам, рівно як і професійним військовим. На це наштовхують результати проведених науковцями біоархеологічних аналізів. Вони дослідили кістки, виявлені в похованнях воїнів, що ймовірно билися на боці литовського князя Вітовта проти ординського хана Тимур-Кутлука у сутичках на Ворсклі в 1399 році. Рештки розкопала Глинська археологічна група влітку 2016 року.

– Заголом знайшли 8 скелетів. Три з них – дитячі. Інші п’ять належать чоловікам міцної статури, кожний похований в окремій ямі зі зброєю – наконечниками та прикрасами – у двох знайдені сережки. В одному зі скелетіву ногах були зафіксовані рештки шкіряних чобіт – свідчення високого статусу в тогочасному суспільстві, – коментувавтоді Юрій Пуголовок, керівник Глинської експедиції, кандидат історичних наук, припускаючи, що рештки чоловіків були саме воїнами армії Вітовта.

Юрій Пуголовок 

Повідомляється, що за попередні висновки антропологічних досліджень не підтвердили, але й не спростували належність всіх похованих до професійних воїнів.

– Результати перших біоархеологічних аналізів виявилися цікавими. Поховання належать чоловікам віком від 20 до 60 років. Для багатьох із них відзначено наявність прижиттєвих травм, нанесених в тому числі й клинковою зброєю. З їх числа виділяється декілька індивідів, що за життя отримували велике навантаження від носіння важкої амуніції, можливо захисного обладунку та озброєння, – зазначив Юрій Пуголовок після проведених досліджень.

Однак при аналізі скелетів вчені виявили видозміни на кістках рук, що говорять про значну й тривалу роботу саме верхніми кінцівками, що не притаманно вершникам.

– Несподіванкою стала наявність у деяких із них ознак розвитку м’язів, притаманних веслярам. Звідки і чому їх поховання трапилися на одній із ділянок середньовічного поселення у Глинському – поки чітких відповідей в археологів немає. З історичних джерел відомо, що Вітовт закладав фортеці і морські порти на південних кордонах своєї держави. Можливо, що деякі із мешканців прибережних міст були ним переселені на східні порубіжжя Великого князівства Литовського.

Для підтвердження висунутих гіпотез потрібні подальші комплексні археологічні, історичні та антропологічні дослідження. Наразі дослідження решток воїнів ще тривають. Про їх результати згодом на сайті ОБ.

Нагадаємо, археологічна експедиція щоліта здійснює розкопки у с. Глинське Зіньківського району на Полтавщині. ЇЇ організував Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України. Останні три експедиції відбуваються за підтримки ГС «Останній Бастіон».

Юрій Пуголовок, Сергій Нагорний