Вчені пояснили глобальний занепад релігії
Там, де зростає автоматизація, знижується релігійність.
Релігія відступає у всьому світі з початку XXI ст. Згідно з результатами дослідження World Value Survey (Дослідження світових цінностей), проведеного в період з 2007 по 2019 рік, важливість Бога знизилася в середньому у 39 із 44 аналізованих країн.
Щобільше, у таких країнах, як Сінгапур, Ісландія, Чилі та Південна Корея, частка людей, які вважають себе нерелігійними, за останнє десятиліття зросла більш ніж на 10%.
Найбільш яскраво занепад релігії проявляється у США. За даними Gallup, у період з 1940 по 2000 р. число парафіян церкви становило близько 70%. Але з початком нового тисячоліття цей показник різко впав. До 2020 року частка членів церкви скоротилася до 47%. У період із 2007 по 2020 р. частка американців, які не сповідують жодної релігії, зросла з 16% до 30%.
Віра в надприродні істоти, богів і божеств та поклоніння їм були фундаментальною стороною людського існування протягом тисячоліть, проте занепад релігії відбувається в історичну мить! Чим можна пояснити цей переворот у світовому суспільстві?
Зникла релігійність
Як можливе пояснення вчені пропонують звернути увагу на технологічний прогрес. Раніше у пошуках відповідей та розв’язання проблем люди зверталися до релігійної віри. Тепер ми маємо технології.
“Коли люди почали використовувати технології для передбачення погоди, діагностики та лікування захворювань, виробництва ресурсів, вони стали менше покладатися на релігійні переконання та практики”, – пише міжнародна група дослідників у статті, опублікованій нещодавно в Proceedings of the National Academy of Sciences.
Але якщо технології зводять нанівець потребу в релігії, то чому ми не спостерігали масового падіння віри під час промислової революції, космічних перегонів чи появи персональних комп’ютерів? Чому занепад релігії став настільки масштабним і стрімким лише останнім часом?
Дослідники запропонували свою гіпотезу: релігійність знижують не технології власними силами, а автоматизація у вигляді робототехніки та штучного інтелекту, яка стала помітною лише у XXI столітті.
“Це твердження ґрунтується на останніх дослідженнях, присвячених сприйняттю автоматизації населенням”, – пишуть автори. – Такі дослідження показують, що люди приписують автоматизованим технологіям здібності, що межують з надприродними. Історично склалося так, що для розв’язання інструментальних проблем, що виходять за межі людських можливостей, люди вдавалися до допомоги надприродних сил та релігійних фахівців. Але ці проблеми здаються більш вирішальними для людей, які працюють і живуть у високоавтоматизованих просторах”.
Автоматизація та занепад віри
Для перевірки свого припущення дослідники провели чотири експерименти. У першому з них вони простежили зниження рівня релігійності в період з 2006 по 2019 рік у 68 країнах світу, поставивши більш ніж 2 млн респондентів питання формату “так чи ні”:
Потім вони співвіднесли ці дані з річним експлуатаційним запасом промислових роботів у кожній країні.
“Робототехніка виявилася стійко і негативно пов’язана з релігійністю у всьому світі”, – повідомляється в дослідженні. Цей зв’язок зберігався і при порівнянні рівня ВВП на душу населення, розвитку телекомунікацій та енергетики.
У наступному експерименті вчені зосередилися виключно на зниженні рівня релігійності у США, порівнявши релігійність та зростання робототехніки у мегаполісах у період з 2008 по 2016 рік.
“У мегаполісах з вищими показниками зростання робототехніки спостерігалося щорічне зниження релігійності приблизно на 3% у кожному десятилітті”, – повідомили вони.
У третьому експерименті дослідники простежили за 46 680 мешканцями одного населеного пункту в період з 2009 по 2020 рік, вимірюючи їхню віру в Бога та рівнем автоматизації на їхніх робочих місцях. Було виявлено, що люди, які працюють на робочих місцях із вищим рівнем впливу штучного інтелекту та робототехніки, відзначають значно більше зниження релігійності з часом.
“Люди, які працювали на робочих місцях, які на одне стандартне відхилення перевищували середнє значення за рівнем впливу штучного інтелекту, на 45% рідше вірили в Бога в порівнянні з людьми, які працювали на робочих місцях із середнім рівнем впливу штучного інтелекту”, – пишуть автори.
Четвертий експеримент проводився на локальному рівні. Вчені простежили за 238 співробітниками однієї організації протягом певного часу, безпосередньо вимірюючи їх схильність до впливу ШІ та релігійність. Виявилося, що вплив штучного інтелекту пов’язаний зі зменшенням релігійних переконань.
Усі проведені дослідження є кореляційними та не доводять причинно-наслідкового зв’язку. Проте разом вони переконливо підтверджують твердження авторів у тому, що автоматизація знижує релігійні переконання.
“Наші дослідження показують, що автоматизація пов’язана із занепадом віри у різних релігійних традиціях (наприклад, християнській, мусульманській та буддійській), регіонах світу (наприклад, у Північній Америці, Південній Азії та Океанії) та на різних рівнях аналізу”, – коментують вони.
Їхні висновки збігаються з думкою інших вчених, у тому числі Ніла МакАртура, директора Центру професійної та прикладної етики при Університеті Манітоби.
На початку цього року в журналі The Conversation він передбачив, що деякі люди можуть почати поклонятися штучному інтелекту замість богів. Генеративний ШІ, наприклад ChatGPT, вже має такі риси, які часто асоціюються з божествами, як безсмертя, що здається безмежним інтелектом і відсутність людських уразливостей, таких як біль і голод. У міру зростання популярності та могутності ШІ глобальний занепад релігії може продовжитися і навіть прискоритися.
