Чи буде прощення комунальних боргів?
Як війна та карантин «ставили на паузу» строки — і що змінилося.
В Україні відновили перебіг строків позовної давності, і хоча суд може поновити пропущені строки у виняткових випадках, розраховувати на масове прощення комунальних боргів через війну не варто.
З 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (№ 4434-ІХ). Цим законом скасовано зупинення строків позовної давності, запроваджене на період карантину та воєнного стану.
Позовна давність — це строк, у межах якого особа (кредитор) може звернутися до суду, щоб захистити своє цивільне право або інтерес. За загальним правилом (якщо інше не передбачено законом) — це 3 роки з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права чи про порушника.
Окрім «загального» строку, існують і спеціальні: наприклад, 1 рік — для вимог про стягнення штрафу, пені, неустойки; 4 роки — для окремих спеціальних вимог, зокрема щодо визнання необґрунтованих активів та їх стягнення в дохід держави.
Під час карантинних обмежень у 2020–2023 роках перебіг позовної давності було зупинено. Згодом, після початку повномасштабної війни, аналогічний механізм «паузи» діяв на період воєнного стану.
Проте закон № 4434-ІХ відкликав відповідний пункт про «воєнну паузу». Із 4 вересня 2025 року перебіг позовної давності поновлено — і «заморожені» строки більше не захищають заборгованість автоматично.
Таким чином, якщо заборгованість передається до суду, тепер до уваги береться «звичайний» строк давності.
Для багатьох боржників комунальних послуг це означає: не все так просто, як могло здаватися.
-
Якщо борг виник давно — до карантину чи воєнного стану — і не було звернення до суду або визнання боргу, то строк давності міг «зупинитися» на кілька років. Але з 4 вересня 2025 року відлік поновлено.
-
Це означає, що комунальні служби, ОСББ, ЖЕКи та інші кредитори зможуть звертатися до суду з вимогами про стягнення заборгованості, якщо строк давності ще не минув.
-
Ті, хто розраховував, що війна чи карантин «автоматично» спишуть борги, — ризикують. Суд врахує дату, з якої поновився перебіг давності, і може задовольнити позов.
З юридичної точки зору, списання боргів можливе лише тоді, коли строк позовної давності дійсно минув — тобто 3 роки (або інший спеціальний строк) з дати, коли кредитор міг дізнатися про борг, або з дати поновлення після «паузи», якщо борг виник до її запровадження.
Закон не виключає, що для деяких боржників можуть існувати «поважні обставини» — наприклад, військова служба, участь в активних бойових діях, тривале переміщення, стан здоров’я — через які звернення до суду після 4.09.2025 може бути відтерміноване. Суд може поновити пропущений строк.
Але це — винятки, і розраховувати на них як на масову практику ризиковано.
-
Для комунальних служб, ОСББ — це сигнал: варто перевірити старі борги, порахувати строки та, за потреби, готувати позови до суду.
-
Для боржників — якщо є заборгованість, не варто покладатися на «автоматичне списання». Якщо борг старий — потрібно з’ясувати, коли він виник і чи не минув строк давності. Якщо строк майже спливає — можна спробувати домовитися про реструктуризацію, оплату або інший компроміс.
Хоча війна змусила законодавця на декілька років «заморозити» перебіг строків позовної давності, із 4 вересня 2025 року все повернулося до звичного режиму. Це означає, що надії на автоматичне списання комунальних боргів через «форс-мажор» більше немає. Списати борг можна лише тоді, коли строк давності справді минув.
Нагадаємо, що у справах щодо комунальних нарахувань суди аналізують не лише дату формування боргу, а й те, чи припинявся перебіг строку через нормативні зміни у 2022–2023 роках. У деяких випадках суди відмовляли у стягненні саме через пропуск позовної давності, в інших — навпаки, визнавали, що строк не сплив, оскільки був призупинений на час воєнного стану.
У реєстрі — 794 тисячі проваджень, чверть боржників — пенсіонери, а більшість справ відкрито проти жінок.
Станом на початок листопада в Єдиному реєстрі боржників налічується 794 604 активні виконавчі провадження за комунальні послуги. 60% цих справ (понад 476 тисяч) завершені формально, але без реального стягнення — гроші так і не отримані. Про це повідомляє «Опендатабот».
За рік відкрито 194 тисячі нових проваджень, із них дві третини (132 578) залишаються відкритими.
Найбільше боргів — на Харківщині (47,9 тис.) та Дніпропетровщині (45,4 тис.).
Структура боргів: 40% — за теплопостачання, 18% — за водопостачання, 15% — за газ, 10% — за житлове обслуговування.
Найчастіше заборговують люди 46–60 років (36%). Кожен четвертий боржник — пенсіонер. Рекорд — 71-річна мешканка Миколаївщини з 28 провадженнями за електроенергію.
55% проваджень відкрито проти жінок.
Із наведеної статистики очевидно: боргують найменш забезпечені й найменш захищені — обдурені та обібрані владою. А потім, як знущання, — ці «1000 гривень зимової підтримки».