Вчинення особою повторних злочинів з корисливою метою: що чекати обвинуваченому?

Прокурор оскаржив рішення апеляційного суду, що пом’якшив покарання неодноразово судимому чоловіку.

До Касаційного Кримінального Суду Верховного Суду (ККС ВС) надійшла скарга у справі №724/1535/19.

Прокурор оскаржував ухвалу апеляційного суду, якою особі, засудженій за вироком районного суду до 5 років позбавлення волі за повторне незаконне заволодіння транспортним засобом (частина 2 стаття 289 Кримінального кодексу України), було змінено покарання на інше і позбавлено волі на 2 роки 6 місяців (з застосуванням положень статті 69 ККУ).

Обставини справи

На думку прокурора, під час призначення покарання згідно зі статтею 69 ККУ суд апеляційної інстанції не врахував особи обвинуваченого.

Зокрема того, що останній повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення, яке належить до категорії тяжких — має незняту та непогашену судимість, а завдану потерпілому шкоду не відшкодував.

Апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції, вказав, що «обвинувачений провину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується задовільно, а також є інвалідом третьої групи, висловлює жаль з приводу вчиненого і бажає виправити ситуацію, що склалася, та нести кримінальну відповідальність за вчинене».

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив те, що матеріальна шкода, яка завдана неправомірними діями обвинуваченого потерпілому, є невеликою.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку: встановлені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого особою злочину.

Одначе ККС ВС не погодився з цим висновком, оскільки апеляційний суд достатньою мірою не врахував даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості.

При цьому апеляційний суд у своєму рішенні не навів переконливих мотивів наявності підстав для застосування положень статті 69 ККУ з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті — виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення особі засудженого ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду, призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Крім того, касаційний суд зазначив, що в разі підтвердження пред’явленого обсягу обвинувачення та за відсутності інших обставин, які можуть вплинути на призначення покарання, застосування до особи положень статті 69 ККУ слід уважати необґрунтованим.