Велике крадівництво добралося до залізниці

Президент Володимир Зеленський анонсував початок "Великого будівництва" на залізниці – це програма по аналогії з будівництвом доріг, на яку у 2020 році було витрачено 107 млрд грн, у 2021 році - 110 млрд грн, а у 2022 році буде витрачено ще 124 млрд грн платників податків.

Програма передбачає закупку для Укрзалізниці 500 нових спальних вагонів та капітальний ремонт ще 150; закупку 20 дизель-потягів; 80 електричок; модернізацію 60 потягів; та закупку 10 поїздів Інтерсіті. Передбачається оновлення залізничних колій та електрифікація 500 км шляхів.

Кураторами масштабної програми на залізниці на сотню мільярдів гривень є замголови Офісу президента Кирило Тимошенко та підконтрольний йому міністр інфраструктури і транспорту Олександр Кубраков. Тобто, як і з дорогами, витрати на сотню мільярдів грн контролюватиме Офіс президента.

В цілому це корисна для економіки програма, вона завантажить вагонобудівні та металургійні підприємства, адже програма "нова залізниця" також передбачає будівництво 46 тисяч вантажних вагонів.

На "великому будівництві на залізниці" зароблять десятки українських підприємств, в першу чергу Крюківський вагонобудівний завод Володимира Приходька, Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка, монопольний виробник залізничних коліс Інтерпайп Віктора Пінчука, монополіст з виробництва колій Азовсталь та Маріупольський меткомбінат Ахметова.

Хоч останній олігарх і проти, адже паралельно Мінінфраструктури ініціювало скорочення строків експлуатації старих вантажних вагонів. В результаті у 2022-2028 років з парку рухомого складу підприємства Ахметова буде списано понад 8 тис. піввагонів.

Не обійшлося і без темних плям. Перше – не визначені джерела фінансування програми. Мова про більш як 100 млрд грн, а УЗ у 2020 році отримала 12 млрд грн збитку, а в першій половині 2021 – 0,5 млрд грн збитку.

Окрім того, прем'єр-міністр Денис Шмигаль обіцяв, що Україна не буде купувати імпортні локомотиви без обов'язкової локалізації. Водночас програма "великого будівництва на УЗ" включає закупку 80 імпортних електропоїздів за 31 млрд грн. Це найбільший в історії України тендер.

З великою ймовірністю переможцем тендеру, який оголошено на початку жовтня, стане швейцарська Stadler - поставить в Україну електрички з білоруського заводу "Штадлер-Мінськ". Тобто про локалізацію мова не йдеться, адже швейцарцям потрібно завантажити, в першу чергу, свій вже збудований завод у Білорусі. Тому відсоток локалізації не визначений. Кредит на 500 млн євро під цю закупівлю виділить Швейцарське агентство по страхування експортних ризиків.

Без конкретних планів з локалізації передбачається ще одна закупка - 130 електропоїздів у французького концерну Alstom за 880 млн євро.

Кредит на закупку електровозів видає уряд Франції. Французи пообіцяли локалізувати виробництво до 35% в Україні.

Однак наразі невідомі етапи переносу частини виробництва в Україну і підприємство, на якому будуть збиратися електровози.