Мільйонний бізнес за копійки
АЗС олігарха Коломойського могли піти підставній особі Ігорю Супруненку
З того часу, як фірма певного Ігоря Супруненка перемогла на торгах і викупила у «ПриватБанку» 245 заправок Ігоря Коломойського, пройшло більше як місяць, але питання, що виникли у зв’язку з цими торгами, так і залишилися невирішеними.
Найголовніше з них – хто такий Ігор Дмитрович Супруненко, зазначений як бенефіціар ТОВ «Макс Енерго Ресурс», що перемогло на аукціоні, з якого продавали АЗС ANP і «Авіас» групи «Приват».
Та й сам аукціон на державному майданчику СЕТАМ був доволі дивним – спочатку на нього зареєструвалися дев’ять компаній, але сім із них не внесли заставні суми й до торгів не були допущені. Восьмому учаснику чомусь відмовили у реєстрації. Ще один охочий придбати автозаправки – Сергій Корецький з «Укрнафти» - участі в аукціоні не брав, як подейкують, за наполегливою рекомендацією з ОПУ.
Так це чи ні, але за підсумками в торгах брав участь лише один учасник – ТОВ «Макс Енерго Ресурс», який і став переможцем «аукціону», запропонувавши ціну у 695,9 мільйона гривень (15,1 млн євро), що всього на 0,3% вище стартової ціни.
За ці гроші фірма отримала 245 АЗС і 33 земельні ділянки, що належали Ігорю Коломойському.
Частина з цих заправок справді не працює, як стверджує Ігор Дмитрович Супруненко, зазначений як бенефіціар ТОВ «Макс Енерго Ресурс», але все одно – ціна явно занижена в рази: одна АЗС обійшлася в 61,6 тисячі євро, це без урахування земельних ділянок. Що навіть не смішно. Що, втім, для України та так званих «торгів», які проводяться в цій країні, звичайна практика. Особливо, якщо це стосується перспективних і цінних об’єктів. До всього – всі чудово розуміють, що такі торги контролюються представниками вищого керівництва країни, а перемагають на них або підставні особи, або особи, тісно пов’язані з Офісом президента. Загалом, «чужі сюди не ходять».
Але вся підноготна таких підставних переможців зазвичай швидко стає відомою. Проте – не в цьому випадку. Тому що досі ніхто так і не з’ясував, хто ж такий Ігор Дмитрович Супруненко, що купив за безцінь майно Ігоря Коломойського. Сам Супруненко визнає, що він – не єдиний бенефіціар ТОВ «Макс Енерго Ресурс», стверджуючи в єдиному інтерв’ю, даному ним після покупки «Економічній правді», що у фірмі «є ще кілька власників»:
Хто ці «кілька власників» - Супруненко не пояснює.
Як і походження грошей на покупку двох з половиною сотень АЗС. Як каже сам Супруненко, торік оборот ТОВ «Макс Енерго Ресурс» становив 1,5 мільярда євро, але скільки саме заробила компанія, не уточнив. Це твердження йде всупереч з офіційними звітами. Так, за даними ресурсу Опендатабот, ТОВ «Макс Енерго Ресурс» мало оборот у 5 000 (п’ять тисяч) гривень, дохід – нуль гривень, активи - 15 956 000 гривень і зобов’язання – 15 640 000 гривень. Працювало в цій потужній структурі дві людини. Хтось явно помиляється. Або Супруненко, або реєстри.
Тепер до особистості самого Ігоря Супруненка. Про нього справді практично нічого невідомо. Але певні припущення можна зробити з ланцюжків зв’язків, виявлених у відкритому доступі. Це може бути збігом, тому вважатимемо, що все викладене нижче є обґрунтованими припущеннями, а не точними твердженнями. Хоча сумнівів у тому, що йдеться саме про того самого Ігоря Дмитровича Супруненка, номінального власника ТОВ «Макс Енерго Ресурс», що за копійки купив мережу АЗС Коломойського, чесно кажучи, мало.
Як кажуть державні реєстри, Ігор Дмитрович Супруненко є бенефіціаром ТОВ «Макс Енерго Ресурс», причому став він ним не далі як 1 січня 2024 року. Що говорить про те, що компанія була куплена, водночас був збільшений статутний капітал з 500 тисяч гривень до мільйона. До того ж фірма «переїхала» з Тернополя до Києва.
Ці відомості вже вступають у суперечність із заявами Супруненка «Економічній правді», де він стверджує, що фірма «працює на паливному ринку давно». З даних тих самих реєстрів випливає, що Ігор Супруненко раніше працював у ТОВ «СКМ еліт фармакологія» та ТОВ «Прабакер ЛТД» директором:
Причому в першій він був власником до 2019 року і продав її громадянину Молдови, а займалася вона торгівлею парфумами, парфумерією та фармацевтичною продукцією. Друга — ТОВ «Прабакер ЛТД» - теж була власністю Ігоря Супруненка, і продав він її також у 2019 році. Займалася компанія виготовленням фармацевтичної продукції. Нинішній бенефіціар — Дегтярьов Юрій Олександрович, який володіє цілим рядом фірм, зайнятих гуртовою торгівлею, консалтингом, охоронним бізнесом, фармацевтикою тощо. Одна з них – ТОВ «Вуглеспецхімлабораторія» - займається гуртовою торгівлею «твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». Але чи пов’язаний наразі з Дегтярьовим Супруненко – з’ясувати не вдалося, тож цей ланцюжок поки обривається.
Але ось через нинішнього директора ТОВ «Макс Енерго Ресурс», фірми, що купила заправки Коломойського, і яка належить, як стверджує Ігор Супруненко, «йому та групі осіб», виявляється цікава ланка. У ТОВ «Макс Енерго Ресурс» директором значиться якась Матієшина Наталія Андріївна. Яка водночас є директором ТОВ «Стройіндустрія» (код 34966233). Власник цієї компанії – Бондаренко Людмила Миколаївна. Сама компанія – «мертва», вона не веде жодної діяльності.
Але нас цікавить її «бенефіціар» Людмила Бондаренко, яка є, безсумнівно, «фунтом», бо на неї зареєстрований цілий ряд інших фірм та підприємств, абсолютно не пов’язаних одне з одним нічим, крім її персони. До того ж як свідчить ресурс Опендатабот, Бондаренко Людмила Миколаївна «перебуває в базі корупціонерів».
У цьому сонмі фірм є кілька доволі цікавих. Наприклад, ТОВ «Аптека Біокон», серед бенефіціарів якої – Віталій Хомутинник:
Є в списку ще одне цікаве підприємство – ДП «Вуглехімічна лабораторія ТОВ «ПЕП Горенерго», засновником якого є ТОВ «ПЕП Горенерго». Серед власників останнього – офшор з БВО та кілька чисто донецьких підприємств.
Повторимося – можливо, що це тільки збіг. Для детального дослідження надто мало відомостей. Але, коли збігів занадто багато, вони викликають підозри. А у зв’язку з Ігорем Супруненком випливають як Віталій Хомутинник, так і офшори та явні донецькі зв’язки. На тлі того, що в ОПУ є кілька людей на не найостанніших посадах, які є вихідцями з оточення Януковича, це викликає очевидні підозри.
Що стосується самого Ігоря Дмитровича Супруненка, то в його біографії є ДТП у 2017 році та не дуже гарна історія зі спадщиною.
Що стосується ДТП, скоєного Ігорем Супруненком ще у 2017 році, то там нічого особливого, крім автомобіля, на якому їздив тоді Супруненко – це Porsche Cayenne. Що говорить про те, що Ігор Дмитрович – людина не бідна.
А ось зі справою про спадщину – цікавіше. Як випливає з позову, Ігор Дмитрович Супруненко позичив у певного громадянина 177 тисяч доларів і 260 тисяч гривень, написавши відповідні розписки. Коли громадянин, у якого Ігор Супруненко позичив гроші, помер, його спадкоємці попросили повернути борг. Але той його повертати відмовився.
Суд позовні вимоги спадкоємців задовольнив, зобов’язавши Ігоря Супруненка повернути «грошові кошти у сумі 3 432 820,00 гривень на відшкодування збитків, завданих спадкодавцю». Супруненко, природно, виконувати рішення суду відмовився – зараз за його скаргою триває новий судовий розгляд.
Хай там як, і яке рішення зрештою ухвалить суд, це теж говорить нам про те, що пан Супруненко – не проста людина. Але, з іншого боку, ставить під сумнів його твердження про те, що він є одним з бенефіціарів ТОВ «Макс Енерго Ресурс», що купила заправки Коломойського. Бо, по-перше, живе в борг, а по-друге, відрізняється непорядністю: гроші він точно позичав – розписки є – а ось повертати відмовляється. Або в нього немає грошей, або він – людина непорядна, яка відмовляється повернути борги. Третього варіанту немає. Якщо в нього немає двохсот тисяч доларів, щоб повернути борг, то звідки п’ятнадцять зайвих мільйонів євро, щоб купити мережу АЗС Коломойського? Якщо ж вони у нього є, а борг він не повертає – то це, скажімо м’яко, непорядність. Але – тоді як можна вірити його слову? У тому числі й розповідям про покупку 245-ти АЗС Коломойського.
Джерело: Антикор
