Велике крадівництво продовжується...

І «замайбахівцю» за дикий зріст, і Дубинським-Голікам за відкушений у Бойка шматок пирога, і Труханову за те, що продовжив гребти мільярди, незважаючи на нібито дуже великі кримінальні претензії від Венедиктової. Та й Шкілю лайк за демонстративний розкол у картелі.

І це головне спостереження – картель у його первородному вигляді перестав існувати. Двоє учасників посипалися вниз. Зате кілька нових приросли десятками мільярдів.

Наприклад, наприкінці грудня Укравтодорівці взагалі скасували тендер, у якому засвітилася нова для України турецька компанія «Özgün yap» (між іншим, мають у портфоліо фотку разом з Ердоганом, який дарує фірмі нагороду як одному з найкращих турецьких будівельників за кордоном). Ця фірма через АМКУ пробилася на тендер ціною пів мільярда і нахабно знесла з торгів «Автомагістраль-Південь».

Але перемоги не сталося, і цінової конкуренції ми не побачили. Укравтодор після цього прориву тупо зніс торги «у зв'язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі».

Середній та капітальний ремонт доріг – тендери на 260 853 045 066 грн за рік.

Важливе застереження: У цьому розділі говоримо виключно про традиційний ремонт та будівництво доріг. На ремонт мостів цьогоріч витратили 20,72 млрд грн, а на експлуатаційне утримання 43,91 млрд грн. Загальна сума тендерів, проведених регіональними Службами автодоріг, за рік становить 325,49 млрд грн.

Важливе застереження: тут інформація саме про тендерні перемоги, а не фактично отримані гроші (про них розкажемо в окремій публікації найближчим часом). Багато виграних у 2021 році підрядів заплановані на 2022 та 2023 роки. Тобто фактично йде мова про формування портфелів контрактів на майбутнє. Про це також свідчить той факт, що у перший рік «Великого будівництва» – 2020-й – Укравтодор провів тендери на ремонт доріг  лише на 96 млрд грн, а цього року втричі більше – на 261 млрд грн.

«Автострада» у середині грудня захопила лідерство та в останні дні року закріпилась на горі турнірної таблиці завдяки фінішному спурту у розмірі 2,91 млрд грн. Так, це підряди однієї фірми за один тиждень, а не річний бюджет обласного центру на кшталт Тернополя.

Цей успіх фірми Максима Шкіля підтвердив дані «Наших грошей» від джерел з ринку – картель перестав існувати у первісному складі. Він був створений на початку «Великого будівництва» під дахом Національної асоціації дорожників України шістьма фірмами («Автострада», «Автомагістраль-Південь», «Онур», «Ростдорстрой», «Техно-буд-центр» та «Альтком»).

Але весною Шкіль вивів свою «Автостраду» з асоціації, а «ТБЦ» Андрія Яреми та «Альтком» Олександра Тисленка посипались у хвіст першої десятки. Причому тернопільці провалились по-тихому, а донецькі – в ореолі кримінального провадження НАБУ.

Натомість в Укравтодору з’явились нові улюбленці, які отримують свої мільярди без будь-якого опору з боку першородних картелістів.

Хороший ривок здійснило «Хмельницьке ШБУ №56», яке піднялось з минулорічного 7 на 5 місце і наростило свою частку з 4,2 до 6,6% ринку. Ця фірма офіційно належить Галині Ставчанській, тітці нардепа Сергія Лабазюка з групи «За майбутнє». Але восени Антимонопольний комітет надав Лабазюку дозвіл на офіційне «придбання» цієї фірми.

Фактично Лабазюк посунув до низу «ПБС», яке минулого року було 4-м з 8,6% ринку, а зараз опустилось на сьому позицію з 5,1%. Ця фірма записана на працівницю курорту «Буковель» Іванну Непик, але її реальним власником вважають голову фракції «За майбутнє» в Івано-Франківсій облраді Олександра Шевченка, який був директором «Буковелю».

У Шевченко цього літа був великий конфлікт з владою через те, що він виграв вибори до парламенту на мажоритарному окрузі на рідному Прикарпатті, але за рішенням суду поступився мандатом Василю Вірастюку від «Слуги народу».

Відтак «ПБС» мав просідання по тендерах. Однак під кінець року стосунки налагодились, і лише минулого тижня «ПБС» отримало 3,2 млрд грн. А «За майбутнє» Ігоря Палиці (бізнес-партнер Ігоря Коломойського та співвласник «Буковелю») – є вірним партнером «Слуги народу» при голосуваннях у Верховній Раді. Так само як «1+1» Коломойського всіляко підтримує Володимира Зеленського на своїх політичних ток-шоу.

«ШБУ-77» будівельного менеджера Андрія Білоуса з минулорічного 11 місця стрибнуло на шосту сходинку завдяки акценту влади на ремонт доріг на Закарпатті, що є якірним регіоном для цієї фірми. Президент Зеленський розпорядився акцентувати «Велике будівництво» сюди, «тому що дуже складно на Закарпатті, коли в угорців якісна інфраструктура, а ми нічого не робимо для Закарпаття». Тож успіхи цієї фірми абсолютно залежать від того скільки ще влада буде задобрювати закарпатських сепаратистів.

«Будінвест інжинірингу» минулого року навіть не було у рейтингу підрядників Укравтодору, а тепер фірма на восьмому місці з 5% ринку та 12,7 млрд грн підрядів. В принципі нічого фантастичного. Просто «Автомагістраль-Південь» віддала новачку частину своїх дніпропетровських підрядів, через що й втратила лідерство. Про те як «Будівнест інжиніринг» з оточення братів Дубінських зростав у вотчині Юрія Голика та який відсоток маржі зашивається у ціні асфальту.

Єдиним стабільним фаворитом був «Онур». Він зберіг третю позицію та підняв на пів відсотка частку ринку. До нього навіть бояться потикатись з різними вказівками збирачі різних податків, у них чудові стосунки з «четвертим поверхом Банкової». І взагалі турецькі будівельники шурують по всьому світу. У останньому рейтингу міжнародного журналу «Engineering News Record», турецькі фірми (40) зайняли третє місце після Китаю (78) та США (41) за кількістюсвоїх підрядників, що виконують роботи за кордоном. Загалом турецькі підрядники у 2020 році мали виручку $18,3, що становило 4,4% світового ринку. У грошовому вимірі турки були на восьмому місці у рейтингу. Найбільшим ринком збуту турецьких фірм вказана Росія.

Відносно стабільний був і «Ростдорстрой». Фірма зберегла частку ринку майже 10%, але втратила дві позиції у рейтингу через підйом «Онуру» та «Автостради». При цьому  останні дні «Ростдорстрой» взяв 2,6 млрд грн, тобто на ньому жодним чином не відобразились кримінальні проблеми мера Одеси Генадія Труханова. Генпрокурорка Венедиктова восени підписала йому пачку підозр по справі НАБУ щодо розпилу одеської землі разом з Галантерником. Але після хвилі прес-релізів про політичний тиск Труханов продовжує знаходитись на свободі та жаліється на безтолкових підрядників.

Отак насправді Укравтодор і тримає у вузді ринок, примушуючи його до корупції. І АМКУ продовжує відмовлятися відкривати справу щодо його антиконкурентних практик. Друкарську машинку грошей Зеленського не можна чіпати.