Великі гроші не пахнуть: Швейцарія хоче побрататися із Китаєм
Капіталістичний Берн планує оптимізувати угоду про вільну торгівлю із комуністичним Пекіном. Але не все так однозначно, як видається.
Глобальні амбіції КНР у швейцарському парламенті обговорюються і розглядаються з більш критичних, ніж у 2014 році, позицій. Місцева преса повідомляє, що десятиліття тому, коли угода про вільну торгівлю між Пекіном і Берном набула чинності, геополітична ситуація змінилася.
У чому ж причини та мотиви такого зближення двох далеких і чужих одна одній країн? Перш за все, для Швейцарії Китай — ворота в Азії, точніше на великий азійський ринок, а по-друге, поза санкційна місцина для багатомільярдних інвестицій у прибуткові бізнеси (включно із російськими).
Берн в особі Пекіна набув також дуже важливого торгового партнера як регіонального, так і міжрегіонального, ба навіть глобального значення. Для початку Швейцарія в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) визнала Китай як країну із ринковою економікою, що раніше піддавалося сумнівам; ні ЄС, ані США досі не вважають КНР країною із ринковою економікою.
У зв'язку із таким визнанням комуністичного Китаю, його диктаторський режим і тамтешні корпорації більше не може бути притягнутий до відповідальності за демпінг на глобальному ринку. Крім того, швейцарці добровільно розкривають свої виробничі та інші секрети, а китайці задурно отримують цінний досвід.
Станом на цю мить у Швейцарії розташовані 4 із 5 найбільших у світі заводів із перероблювання (афінажу) золота. При цьому сам собою експорт дорогоцінного металу не має жодного відношення до угоди про вільну торгівлю між двома країнами, бо КНР загалом не стягує із золота імпортних мит, незалежно від його походження.
За минулі 10 років швейцарський експорт до Китаю (за винятком золота) збільшився на 74% і досяг 15,4 млрд франків. Особливо орієнтовані на КНР фармацевтична, годинникова і машинобудівна галузі альпійської держави, при цьому найбільше зростання спостерігається у медичній промисловості після коронавірусної пандемії.
«Хоч би там як, але прибуток швейцарської експортної економіки свідомо утаємничено. Проте зазначу, що оптимізуючи чинну угоду із КНР, наша держава переслідує 3 наступні цілі: 1) Подальше зниження митних тарифів. 2) Збільшення інвестицій у Китай. 3) Поліпшення екології та прав людини. Звісно, залишається питання: чого хоче сам Китай? Відповіді поки у нас немає», — пояснив Фабіан Майєнфіш, прессекретар Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань.
А проте, як раніше інформувала медіаагенція «Останній Бастіон», Швейцарія заблокувала 1,3 мільярда євро путінського олігарха Сулеймана Керімова. Додатково до них заблоковано 17 об'єктів нерухомості, дорогі автомобілі, витвори мистецтва, меблі та музичні інструменти.
