Верховна Рада – найбільший бізнес-клуб Європи. Розслідування

У 2016 році платники податків заплатили за роботу парламенту майже мільярд гривень. Цього року сума може ще збільшитись. Склад Верховної Ради оновився майже на половину, але старі корупційні схеми залишились. Як олігархи і бізнес-групи зберігають вплив на ухвалення законів та скільки це коштуватиме українцям.

З кінця 90-х українську економіку серед сфер впливу розділили між олігархів. Цей процес розпочався ще за часів президентства Кучми і дотепер бізнес і політика грають за встановленими правилами.

У кожній сфері свій «смотрящий» і своя бізнес-група. Парламент залишається представником цих груп. У комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин 31 народний депутат бажає опікуватись галуззю, яка після війни на сході стала найприбутковішою.

До слова, в Комітеті охорони здоров’я обранців удвічі менше. І тільки 3 з 31 народного обранця не мають стосунок до аграрного бізнесу. Останньою резонансною пропозицією комітету є законопроект, який дозволяє переносити межі невеликих земельних ділянок без згоди власників.

3 червня 2015 року ВР підтримала притягнення до відповідальності одразу двох депутатів – Мельничука і Клюєва. Другий уже давно за кордоном. Сонячна електростанція братів Клюєвих майже задарма отримала землі під будівництво.

До Верховної Ради було протягнуто закон, за яким за сонячну енергію держава платила майже вдвічі більше, ніж за звичайну. Прибутки одразу йшли в офшори. Лише на австрійських рахунках компанії було знайдено 800 мільйонів євро.

Наразі південноукраїнські станції перейшли у власність китайської компанії за борги. А кримські перереєструвалися в Росії і забезпечують до чверті всіє енергії окупованого півострова.