Ветерани «Штазі» – будівничі наднаціонального Євросоюзу

Я помітив, що багато людей цілком серйозно розповсюджують рейтинг спецслужб, складений Христо Грозєвим із "Bellingcat". У його списку на першому місці спецслужби Ізраїлю, далі – комуністичного Китаю і Нідерландів; на четвертому місці Британія, потім – США, Україна та Росія.

Сама ідея світового рейтингу спецслужб виглядає фантасмагорично! Бо в теорії держави з претензіями світового рівня і такі держави як Україна, Нідерланди та Ізраїль навіть теоретично не можуть розглядатися в одній лінійці.

Хоча б з огляду на те, що функціонал і завдання залежать від міжнародної ніші, яку займає держава і часто не пов'язані напряму із силою самих спецслужб. Тобто прекрасний такий забіг, де намагаються за незрозумілим критерієм визначити її ефективність, яка може бути пов'язана залежно від цілей поставлених перед нею.

Спецслужби Нової Зеландії можуть бути значно успішніші в реалізації поставлених завдань за американські. Проте апетити Нової Зеландії при цьому не стимулюють її до формування настільки ж масштабних завдань, можуть зводитися суто до контррозвідувальної роботи та обмеженого супроводу політики держави за кордоном.

У своїй ніші вони можуть бути хороші, в загальному заліку – здаватися слабкими, але що тоді навіщо він взагалі існує? Хіба що для сумнівних узагальнень, які деформують розуміння, а не конкретизують.

Окрема моя претензія до Грозєва –де, власне кажучи, Німеччина? На відміну від значно менш інституалізованих спецслужб, які є в цьому рейтингу, їх німецькі колеги витягували на собі дві світові війни та навіть затиснуті в умовах країни соцтабору НДР не були маріонетками й сателітами КГБ СССР.

Німецькі віртуози зі "Штазі", на відміну від армії НДР, по злиттю з ФРН не були розпущені, і багато хто знайшов місце в спецслужбах об'єднаної Німеччини. Інституційна пам'ять тягнеться до часів кайзера Вільгельма ІІ, якщо не значно глибше.

Нацбезпека усього проєкту Євросоюзу залежить значною мірою саме від зусиль німців. І фактор Німеччини у нас часто не бачать взагалі.

Україна у розумінні багатьох це лише точка на перетині інтересів США і РФ. А от Німеччина як гравець світового рівня абсолютно невиправдано ігнорується!

Надалі Німеччина буде поглиблювати консолідацію всередині ЄС і сприяти єврофедералістським настроям, конкуруючи та з Британією, і зі США, які у своїх рамках не зацікавлені у поглибленні інтеграції всередині ЄС. І масштаби цього протистояння будуть зростати, у міру повернення Німеччини зі стану розділеної надвоє між світовими гегемонами держави.