Відкритий лист очільнику МЗС України Андрію Сибізі
Було б добре, щоб українці в Україні й за кордоном могли, хотіли, гідно вшановували українських героїв. Маємо перестати нарешті їх цуратися!
Шановний пане Міністре, у контексті заходів, які відбуватимуться з нагоди 80-ї річниці завершення Другої світової важливо гідно вшанувати пам'ять українців. Тих, хто у боротьбі проти німецького нацизму і московського імперіалізму віддали своє життя за самостійну Україну.
У цьому зв'язку хотів би нагадати, що 1944 року у німецькому концтаборі «Заксенгаузен» загинув визначний діяч ОУН, поет і вчений Олег Ольжич. Достеменно відомо, що Ольжич закатований нацистами як один із лідерів українського національно-визвольного руху, революціонер, який під час війни боровся за незалежність України.
Ґестапо заарештувало Ольжича 25 травня 1944 року у Львові. Його відправили у «Заксенгаузен» і жорстоко катували протягом двох тижнів, однак він відмовився від будь-якої співпраці з німцями:
Помер у ніч на 10 червня від тортур на черговому допиті, який проводили гестапівці Вольф, Вірзінґ і Шульц. Однак до цього часу, не зважаючи на численні звернення, влада Німеччини відмовляється встановити меморіальну дошку на честь українського Героя.
Очевидно, відмовляють тому, що на цьому наполягає Москва проти якої боролося ОУН під час війни, але й, треба визнати, Україна особливо на цьому не наполягала. Вважаю, що Міністерство закордонних справ України саме у ці дні, коли згадуємо жертви Другої світової війни, мало б ініціювати встановлення на території «Заксенгаузена» меморіальної дошки на честь Олега Ольжича.
Ольжич віддав життя за Україну. Незалежна Україна має домогтися гідного ставлення до його пам'яті, зокрема у Німеччині, де загинув герой. З повагою, Богдан Червак, Голова ОУН.
P.S. Усі попередні звернення були проігноровані. Сподіваюся, що цього разу Україна і Німеччина виявлять більше поваги до великого українця Ольжича.
