Війна триватиме до самого кінця України чи імперії

Українські поля і лісопосадки всіяні трупами російських солдатів і остовами згорілої техніки. Кремль не зважає на втрати, намагаючись переломити ситуацію на фронті, прорвати українську лінію оборони і завоювати стратегічну перевагу до того, як масштабна західна, передусім американська, допомога надійде в Україну.

Безперервні артобстріли, авіаційні удари КАБами величезної руйнівної сили, «м'ясні» штурми хвиля за хвилею — війна на сході України нічим не відрізняється від бійні Першої та Другої світових війн, крім того, що в небі постійно дзижчать дрони, які полюють уже за кожним окремим бійцем, а удари балістичними ракетами наносять по кожній окремій бойовій машині в ближньому й дальньому тилу, щойно вона потрапляє в поле зору безпілотного розвідника, якій високо в небі вишукує свою чергову жертву.

Чи зможе Україна вистояти?

Безумовно. Навіть якщо імперська армія прорве фронт і вийде на околиці Харкова, Дніпра, Запоріжжя — війна не закінчиться перемогою москви.

Цілі цієї війни давно не ті, що були озвучені путіним у 2022 році — це вже не «прагнення відсунути НАТО» (навпаки, НАТО стало ближче), не «демілітаризація» і не «денацифікація» України — війна давно стала геноцидною, екзистенційною, за саме існування української нації на Землі.

У цій війні українцям просто нікуди відступати і нема сенсу складати зброю. Тому війна триватиме довго — до самого кінця України чи імперії, і найперше значення в цій війні має бойовий дух, мотивація, готовність продовжувати опір, а не якість та обсяги західної допомоги.

Хоча, звісно, українці чекають на допомогу від партнерів. Потрібні насамперед снаряди й артилерійські системи, щоб громити підрозділи ворога до того, як вони вийдуть на поле бою. Наразі росіяни мають більш ніж десятикратну перевагу в артилерії, яка разом із КАБами перемелює українські позиції, перетворюючи на пил найміцніші укріплення.

Потрібні українцям системи ППО і зенітні ракети до раніше вже поставлених комплексів. Якщо агресор позбудеться панування в повітрі, це означатиме повний провал наступальної стратегії кремля, тому що без ударів КАБами по українських позиціях і без обстрілу тилових баз, складів української армії, підприємств ВПК України російський наступ завідомо приречений на невдачу.

Українцям потрібні міни і системи дистанційного мінування для швидкого приборкання можливих проривів лінії зіткнення російською бронетехнікою. Потрібні далекобійні ракети для ударів по місцях скупчення ворожих військ, складах, штабах і аеродромах.

Є потреба у винищувачах для завоювання переваги в повітрі та керованих ракетах, «розумних» авіабомбах для ударів по броньованій армаді імперської армії, що наступає. Українцям потрібні банальні патрони і вибухівка, багато вибухівки для виготовлення боєприпасів для дронів-камікадзе.

Ось що українцям точно не потрібно від Заходу — це самі дрони. Сьогодні крім безпілотних розвідників середньої та великої дальності західним партнерам нічого запропонувати Україні. Українська армія насичена дронами як ніяка інша армія у світі, а український ВПК розробляє і виробляє найефективніші, хоча, можливо, і не такі вибагливі та дорогі дрони у світі. І єдине, що потрібно Україні від союзників — технологічна і фінансова підтримка розвитку цього виробництва.

Україна забезпечує свою армію ударними фпв-дронами, ударними і розвідувальними дронами середньої дальності, безпілотниками-камікадзе великої дальності, морськими дронами, наземними роботами.

Кількість болючих ударів по російських тилах зростає; українські дрони долітають далі й далі, випалюючи нафтопереробку росії, завдаючи ударів по бойовій авіації на аеродромах, та атакуючи навіть компоненти системи ядерного стримування росії, як-от РЛС дальнього виявлення про ракетний напад.

Стратегічні безпілотні бомбардування росії важливі не тільки у військовому аспекті — це інструмент, що сприяє руйнуванню імперії зсередини, бо підриває віру населення в могутність путінського режиму, у його здатність захистити обивателів від повітряних атак, у його здатність забезпечити стабільні ціни на нафтопродукти, у його здатність забезпечити бодай мінімальний захист наймогутнішого ядерного батога імперії, без якого росію ніхто не боїться.

Рік тому українські безпілотники вперше атакували московський кремль. Сьогодні вони щоночі бомблять росію. Цю битву путін точно програв.

Для того, щоб вистояти і перемогти, Україні не потрібні танки - танки відходять у минуле, не витримуючи конкуренції з дронами і роботами. Україні потрібна стабільна, постійна, довгострокова військово-технічна та економічна підтримка цивілізованого світу, інтереси і цінності якого Україна, зокрема, захищає своєю кров'ю.