ВРП своїх не карає: історія судді Маржиної та мічених доларів
Недоторканні у мантіях: як суддя Маржина повернула Трачовій 2300 доларів.
Тотальна корумпованість Вищої ради правосуддя, яка стараннями її голови Григорія Усика перетворена на філію псевдогромадських організацій «Автомайдан» і «ДеЮре», породила новий різновид суддівського свавілля.
На прикладі судді Шевченківського районного суду Полтави Лариси Гольник весь суддівський корпус уже зрозумів: якщо суддя дружить із найбільш одіозними та корумпованими членами ВРП, то така Гольник може хоч голою по вулицях бігати — і їй за це нічого не буде. А якщо суддя відмовляється обслуговувати корупційні схеми професійних «громадських активістів», тоді ФОП Буртник Христина Василівна подає до ВРП дисциплінарну скаргу, яка миттєво розглядається й задовольняється — аж до звільнення судді з посади.
Тож українські судді вже добре розуміють, кого треба обслуговувати, щоби мати таку ж недоторканність, як суддя Гольник.
Надивившись на свою товарку з Полтави, суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяна Маржина також пустилася у всі тяжкі.
Упродовж шести років Первомайський міськрайонний суд під головуванням судді Маржиної розглядав кримінальне провадження за обвинуваченням у хабарництві судді Савранського районного суду Одеської області Оксани Дмитрівни Трачової (справа № 402/906/13-к, кримінальне провадження № 42013000000000121).
За версією обвинувачення, Трачова через секретаря вимагала неправомірну вигоду за призначення максимально м’якого покарання двом підсудним. Спочатку йшлося про 5 тисяч доларів США, згодом суму зменшили до 4 тисяч. 3 квітня 2013 року одна з дружин підсудних передала під час контрольованої операції 3 тисячі доларів США, а загальний розмір неправомірної вигоди, одержання якої інкримінувало слідство, становив 3 700 доларів.
Потерпіла звернулася до СБУ. Для документування передачі їй надали 30 стодоларових купюр на загальну суму 3 тисячі доларів, серії та номери яких були зафіксовані.
Через два дні вдома в Трачової провели обшук, під час якого 17 купюр із зафіксованими номерами знайшли в скляній вазі на серванті. Поруч лежали дві записки: «квартира 500 дол.» і «мої 3000 дол.». Почеркознавча експертиза встановила: записки писала сама Трачова.
Із тридцяти купюр слідство відстежило двадцять три: сімнадцять — у вазі, шість — у третіх осіб. Таким чином, 2 300 доларів із зафіксованими номерами були долучені до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
26 грудня 2024 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Маржина разом із двома колегами — Денисом Паньковим і Олександром Мельничуком — ухвалила вирок у справі, повністю виправдавши суддю Трачову та секретаря судового засідання, яка, за версією обвинувачення, виступала посередником.
Втім, тут постаралася не одна Маржина, яка максимально затягувала розгляд справи. Кримінальне провадження розвалювали передусім прокурори Офісу генерального прокурора, які так і не надали суду процесуальні документи, що були підставою для проведення НСРД, тим самим зробивши недопустимими докази, здобуті під час негласних слідчих дій.
Але те, що утнула Маржина, не має аналогів в історії українського кривосуддя. «Її честь», ухвалюючи виправдувальний вирок, постановила передати речові докази у вигляді 23 стодоларових купюр — тобто 2 300 доларів, які використовувалися під час документування злочину, — судді Оксані Трачовій, удома якої під час обшуку ці гроші були знайдені.
Ця видатна історія описана в статті «Правосуддя по-Первомайськи: як державі не повернули її ж мічені долари».
А тепер — вишенька на торті. Виправдувальний вирок щодо Трачової досі не набрав законної сили, справа переглядається в апеляційному порядку. Але досі — хоча вже сплинуло понад півтора року — Вища рада правосуддя так і не відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Маржиної, яка повернула підсудній 2 300 доларів речових доказів.
Бо ВРП карає суддів лише в трьох випадках: якщо скаргу подасть НАБУ, Офіс генпрокурора або ФОП Буртник. А Христина Василівна, яка є професійною «громадською активісткою» і разом із суддею Гольник обслуговує корупційні схеми власника псевдогромадської організації «ДеЮре» Жернакова, нічого дивного в історії з міченими грошима не побачила.
Читайте і насолоджуйтесь.
