Вундервафлі до Дня незалежності: від «дронів-ракет» до «Фламінго»

Наближається День незалежності, і за старою доброю більшовицькою традицією ми йдемо до свята з перевиконанням виробничих планів, із новими перемогами на фронтах і новими «вундервафлями» у засобах масової інформації.

Рік тому нам презентували «ракети-дрони» — до речі, де вони? — цього року приголомшили «справжньою» крилатою ракетою «Фламінго».

Ще б пак: бойова частина важить більше тонни — більше, ніж у «Калібрів» і «Томагавків»; сама ракета — майже п’ять тонн, як винищувач; розмах крила — майже 10 метрів; а летить аж на 3000 км! Ховайтеся там у москві!

Згадався мені чомусь гігантський німецький штурмовий танк «Маус» часів Другої світової війни, який був настільки величезним і потужним, що так і не зміг виїхати за заводські ворота.

До речі, ця ракета мені нагадує сучасні танки, які всуху програли війну з дронами. Адже один дрон вартістю 600 доларів запросто може спалити танк вартістю кілька мільйонів, і проти дронів практично немає жодного захисту — які б «мангали» не влаштовуй.

Так і «Фламінго» — диво-зброя вчорашнього дня.

Навіть не вчорашнього, а поза-позавчорашнього, ніби ця ракета потрапила до нас машиною часу просто з 1950-х років, коли таких робили багато. Тепер не роблять ніде, крім України. І ось чому.

Чим більшу боєголовку ви хочете доставити на задану відстань — тим більший розмах крила і потужніший двигун потрібен. Чим далі вона має летіти — тим більше палива треба, знову зростає вага. І щоб «штуковина» долетіла на 3000 км із зарядом понад тонну, вона повинна мати гігантські розміри, потужний (і дорогий) двигун і буде світитися на всіх радарах як новорічна ялинка. Адже чим більші розміри — тим вища ЕПР (ефективна площа розсіювання). А далі — справа техніки: радар ППО зафіксував нашу «найпотужнішу у світі» ракету, і ракета ППО її знищила.

Чудес не буває. Закони аеродинаміки, радіотехніки, поширення й відбиття радіохвиль, як і елементарну фізику шкільної програми, ніхто не скасовував і скасувати не може. Можна, звичайно, «обтесати» «Фламінго» стамескою, попрацювати над нею напильником кілька тисяч людино-годин і зробити її за технологією «стелс», щоб менше «світилася» на радарах. Але тоді коштувати вона буде шалено дорого — і навіть багаті американці не можуть собі дозволити таку розкіш.

Знайдуться, звичайно, «експерти», які заперечать, скажуть, що я не правий, що я «підриваю потужність» і «ламаю незламність». Але давайте кожну нову «вундервафлю» перевіряти спочатку в бою, перш ніж піарити й запускати у серійне виробництво (за наші з вами гроші, до речі). Долетить «Фламінго» до москви? — Зніму капелюх і піду в монастир. Але сильно сумніваюся. Як людина, причетна до таких і подібних «штуковин» приблизно з 1985 року, скажу: за весь цей час жодного разу не бачив, щоб хтось обійшов закони фізики й ходив ногами по воді.