«Дагестанська вигадка» як інструмент політичного тиску на НАБУ
Як СБУ створює фальшиві справи проти детективів НАБУ.
Поки детективи НАБУ досі сидять у СІЗО, проявляються все нові й нові деталі великої брехні влади від імені СБУ, на основі якої хотіли побудувати обшуки, звинувачення в роботі на ворога детективів НАБУ, а потім — і знищення антикорупційних інституцій.
Пам’ятаєте той славнозвісний «Дагестан», куди, за версією СБУ, батько детектива НАБУ хотів відправити зерна коноплі? Цю історію, як і більшість сюжетів сучасної української політичної прози, можна читати у жанрі абсурдистського детективу: початок ніби серйозний, але вже на другій сторінці розумієш, що тебе дурять, та ще й без фантазії.
Бо якщо зняти з аудіо шум — стає чутно: мова йшла про Узбекистан, а не про «Дагестан». Але в СБУ вирішили, що простому людові чути це не треба. Тексту вистачить, особливо якщо в ньому можна підмалювати потрібний географічний пейзаж, замінивши Узбекистан на Дагестан. Тим паче, що й детектив, й його батько родом із місця, де уявно «прописаний» Дагестан. От і вийшло — красиво, по-оперетковому.
Малюк, як режисер цього політичного театру, свідомо гнав сюжет у бік, зручний для атаки на НАБУ/САП. Адже ті дозволили собі смертний гріх — розслідувати друзів зеленського. Тож і результат: раннє фсб у найгірших його постановках, де будь-яка фабула зводиться до одного — як красиво приклеїти ярлик і закрити рот.
Після 49 обшуків, побиття детективів і навіть роздирання повік (це не метафора, це сценарний хід) для розблокування телефону — вся ця блискуча спецоперація закінчилась… вигадкою про Дагестан. Як у старому фільмі: стріляли, били, катували — а вийшла комедія положень.
Особливо вражає масштаб залучених ресурсів: ДБР, ОГП, політична частина СБУ, київські суди — усі ці інституції, схожі на авторитарні пухлини, які відгризають шмат за шматом від того, що називається правовою державою.
А пріоритет президента воюючої країни, як виявляється, простий: не стільки виграти війну, скільки виграти війну з тими, хто насмілився розслідувати його друзів. І тут уже ні Дагестан, ні Узбекистан, ні здоровий глузд не мають жодного значення.
