Військові аналітики, політики та пересічні громадяни Європи все частіше загадуватися над цим питанням, яке також має турбувати й нас...
Свій погляд із потенційною відповіддю пропонує авторитетна латвійська журналістка і публіцист Аґнесе Марґієвича на шпальтах балтійського видання "Diena", передає медіаагенція "Останній Бастіон".
Вона стверджує, що широкомасштабна російська воєнна агресія проти України входить у другий рік протистояння і, за логікою хоча б на крок, але наближається до завершення, бо триває вже рівно 9 років.
«Уже зараз можна сміливо сказати, що на нас чекає, ймовірно, менше одностайності у дискусії, починаючи вже з найголовнішого – "А щó тлумачитиметься як перемога не тільки дивлячись зі сторони України, але також усієї Європи та Західного світу?"
І тут насамперед очевидно домінуватиме питання про території, а саме, після досягнення якогось сталого кордону, настане загальне уявлення про перемогу. Іншими словами, чи може йтися про мир для України та її партнерів на Заході, не відвоювавши Крим, який у Кремлі вважають майже сакральним», – зазначає Аґнесе Марґієвича.
Власне, питання про завершення війни, який обіцяв би тривалий мир, нерозривно пов'язане з питанням, якою буде Росія майбутнього після кінця цієї бійні геноцидного типу, адже перш за все тисячами гинуть, як цивільні українці, так і українські захисники.
Станом на цю мить зрозуміло, що західних партнерів України лякає нестабільність на цьому величезному обширі від Калінінграда (окупованого з 1945 року Кьоніґсберґа – прим. ред.) до острова Сахалін (такого ж окупованого з 1945 року Карафуто – прим. ред.), де один зі сценаріїв розвитку – розкол.
Ось цей тектонічний територіальний розкол нібито породжує ризик багатьох етнічних конфліктів і не лише він (немає нічого нового у цьому світі, згадаймо побоювання Заходу щодо наслідків розпаду СССР – прим. ред.).
«Але питання про майбутнє Росії можливо перефразувати також інакше – до яких внутрішніх турбулентностей у цій війні потрібно довести РФ, аби її військова машина зупинилася? Хіба Росія, в якій життя самих росіян не цінується вище за "гарматне м'ясо", взагалі може програти на полі бою?
Багато говорилося, що результат цієї війни буде вирішено саме на полі бою в Україні, і він уже вирішується: у Кремінній, Бахмуті, Вугледарі... Дивлячися з українських позицій ми, балтійці, тут з українцями утримуємо один фронт. Ось, чому виключно лише вирішений на полі бою результат гарантує тривалий мир на умовах Києва, а отже і наших, оскільки будь-яка дипломатія у кулуарах досягне проміжних компромісів тільки для перемир'я та, можливо, "заморожування конфлікту".
Тож поки Росія не буде розбита на полі бою, вона зробить усе, щоби будь-яке завершення війни не обіцяло довгого і сталого мир, але дозволило б Москві підтримувати конфлікт у стани тління й поширення далі на Захід для дестабілізації сусідніх з Україною держав», – стверджує Аґнесе Марґієвича.
Авторитетна латвійська журналістка і публіцист висновує, що за лаштунками будь-які дебати не тільки вже відбуваються (як от у Женеві, про що ми писали раніше – прим. ред.), але від загального розуміння з цих питань залежить кожен крок Заходу на підтримку України.
«Єдність щодо питання, якщо бажаний результат – це українська перемога, – здається, досягнуто. Але питання про те, яким має виглядати російський розгром, для нас може дати нові відкриття. Тому важливо, щоби дебати відбувалися відкрито, а не кулуарно, як от прямо зараз у центрі гірської Європи», – підсумовує Аґнесе Марґієвича.
Втім, "Останній Бастіон" закликає своїх читачів не забувати про те, що на Росії розгортається демографічна криза – за останні 3 роки країна втратила приблизно на 2 мільйони осіб більше, ніж зазвичай.