Як Москва обдурила Сакартвело?
За панування Алєксандра I Романова царат зумів прибрати до рук кілька чужих теренів. Окрім Фінляндії та Польщі у фокусі опинився Кавказ.
У XVIII столітті існувало Картлі-Кахетинське царство, а нині — це центральна частина Сакартвело. Державою управляла династія Баґратіонів, на честь якоїї ще названо відоме у вузьких колах шампанське.
Кавказька країна потерпала від тиску мусульманських країн — Персії та Османської імперії — і шукала собі православного захисника. Такого собі «старшого брата», котрий і захистить, і останні штани не забере.
Загалом, цим «старшим братом» (скорше, сестрою) у 1783 році виявилася німкеня Єкатєріна ІІ, що царювала на московії. Вона й підписала із картвелами сумнозвісний Георгіївський трактат.
На папері імператриця обіцяла підтримку військом, однак залишила обмовку: у разі нападу значні сили на допомогу висилатимуться лише «за можливості». І ця «можливість» згодом виявилася фікцією.
1795 року, коли перський шах Аґа Мохаммед-хан напав на Тбілісі й спалив місто, московитські війська нічого не зробили, як і обіцяла володарка. У той час вони були зайняті... поділом Польщі, тому їм було якось не до цього.
І що ж ви думаєте? Тисячі людей загинули, а Картлі-Кахетинське царство просить про більшу підтримку зі сторони московії, зокрема безпосередню військову присутність, щоби наступного разу вже точно захистили від нападу Персії.
Ну і, захистили, — 1801 року вже онук Єкатєріни II но московському троні Алєксандр I прогоголосив про анексію Картлі-Кахетинського царства. Представники династії Баґратіонів заарештовані та депортовані до Сибіру, щоби не спровокувати народні повстання.
Так, землі сучасної Сакартвело вперше були поневолені московитами. Погодьтеся, якщо провести аналогії, то можна знайти багато спільних рис з історією України.
