Як народжуються професійні «антикорупціонери»: кейс Лариси Гольник
«Аферистка в мантії»: шлях Лариси Гольник до статусу «викривачки корупції».
Звідкіля беруться професійні «громадські активісти»? Буває по-всякому. Наприклад, провідний «антикорупціонер» України, колишній член Ради громадського контролю при НАБУ Дмитро Шерембей, перед тим як почати боротися з корупцією, тричі відбував покарання за квартирні крадіжки, провівши у виправних колоніях майже 10 років. Після завершення третьої «ходки» Шерембей поміняв професію «домушника» на професію «громадського активіста» й став заробляти незрівнянно більше.
Чи інший приклад — «борець з корупцією» Віталій Шабунін, якого зараз судять за шахрайство та ухилення від військової служби.
До пари Шабуніну й Шерембею — суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лариса Гольник, про непросту біографію якої розповідає Громадська ініціатива Grant Watch Ukraine «Стоп-паразит».
Гольник — професійна «громадська активістка», слава про яку біжить поперед неї ще з тих часів, коли у 2014 році вона намагалася привласнити гараж, що належав її 85-річній самотній сусідці, яка страждала на психічні розлади. Для цього чоловік Гольник підсунув на підпис старенькій, яка не усвідомлювала значення своїх дій, договір купівлі-продажу гаража. Після чого Гольник через суд, у якому працює, намагалася легалізувати свої претензії на майно сусідки.
За фактом шахрайства, вчиненого суддею Гольник та її чоловіком Ігорем Гавриленком (до речі, Гавриленко багато років ніде не працює й, будучи військовозобов’язаним, за допомогою дружини-судді ухиляється від мобілізації), розслідувалося кримінальне провадження. Щоб не потрапити на лаву підсудних, «її честь» оголосила себе «антикорупційною активісткою» й залучила як адвоката професійного «громадського активіста» Романа Маселка. При цьому роботу Маселка оплачувала псевдо-громадська організація «Автомайдан» за рахунок фінансової допомоги, яка була виділена міжнародними партнерами України для боротьби з корупцією.
Тож тепер пані Гольник — не тільки жриця Феміди, а ще й «громадська активістка» та «викривачка корупції». Вона є найближчою сподвижницею професійних «громадських активістів» Шабуніна, Лємєнова (притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації) та Жернакова (власник псевдо-громадської організації «ДЕЮРЕ», притягнутий до адміністративної відповідальності за ухилення від мобілізації), входить до керівних органів усіляких псевдо-громадських організацій на кшталт «Інституту законодавчих ідей», куди її привела професійна «громадська активістка» Мартина Богуславець, і живе з того, що своїм ротом обслуговує найбрудніші корупційні схеми.
Ба більше, в умовах повномасштабної війни Гольник на своїй Facebook-сторінці поливає брудом українських військовослужбовців, публікує антисемітські висловлювання й на замовлення помічника колишнього народного депутата Царьова поширює наклепи на відому нідерландську правозахисницю Маріам Ламберт, яка опікується українськими дітьми в зоні бойових дій.
А ще член наглядової ради псевдо-громадської організації «Інститут законодавчих ідей» Гольник закликає читати «твори» якоїсь Гальської, яка є працівницею російського видання «Комсомольская правда в Донецке», пропагує в соцмережах писанину такого собі Замдиханова, який живе в окупованому Алчевську та займається антиукраїнською пропагандою, і поширює «статті» Карачевцева — головного редактора газети «Донецкая республика», який описує, як він допомагає спецслужбам росії відшукувати в окупованому Донецьку «националистическое подполье».
Будь-який інший суддя за подібне був би давно позбавлений мантії. Тим більше, що свої доходи від заняття «чорним піаром» Гольник не декларує. Але Вища рада правосуддя, яку повністю контролюють псевдо-громадські організації «Автомайдан» і «ДЕЮРЕ», на дикі витівки «її честі» не реагує. Бо якщо Ларису Владленівну звільнити з посади судді, одразу постане питання про нецільове використання коштів, отриманих від урядів західних країн «Автомайданом», «ДЕЮРЕ» та «Інститутом законодавчих ідей», які розповідали про боротьбу з корупцією, отримували на це гранти, а насправді обслуговували чорнороту шахрайку.
Про непростий шлях судді Шевченківського районного суду Полтави Лариси Гольник — від звичайної гаражної шахрайки до «громадської активістки» й медіапроститутки — розповідається у статті «Аферистка в мантії», що побачила світ на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».
Ось, до речі, коментар одного з читачів:
«Ця… Гольник дала наказ приватному виконавцю-рекетиру Лукмасло зняти з рахунків моєї родини в Приватбанку всі гроші за неіснуючий борг до Полтаватеплоенерго, лишивши нас без засобів існування. Не дивлячись на постанову того ж Шевченківського суду повернути все до копійки, повністю гроші так і не повернули, мабуть вже роздерибанили падлюки між собою».
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
