Янголи Мамони продовжують знущатися з суддів

«ГРД» продовжує застосовувати подвійні стандарти при оцінюванні діяльності «своїх» та «чужих» суддів.

14 серпня 2023 року, на зборах представників профільних громадських об’єднань обрали новий склад Громадської ради «доброчесності», яка, на їх думку, мала допомогти оновленій Вищій кваліфікаційній комісії з оцінкою доброчесності суддів.

За визначенням, Громадська рада доброчесності (ГРД) — незалежний громадський орган, що з 2016 року на підставі статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) в оцінюванні чинних суддів та доборі кандидатів на посади суддів.

Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів, які обираються строком на два роки.

Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.

Член Громадської ради доброчесності зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання про надання висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у таких випадках:

1) якщо він перебуває у дружніх чи інших особистих стосунках із суддею, чи кандидатом на посаду судді;

2) якщо він причетний до справ, які розглядав чи розглядає такий суддя;

3) за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

Збори представників громадських об’єднань скликаються Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Оголошення про скликання зборів оприлюднюється на офіційному вебсайті Комісії.

У зборах представників громадських об’єднань беруть участь громадські організації або громадські спілки, які протягом щонайменше останніх двох років, що передують дню проведення зборів, здійснюють діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією, захист прав людини, підтримку інституційних реформ, в тому числі реалізують проєкти у цих сферах.

До третього складу ГРД увійшли:

• Марина Ансіфорова — старша аналітикиня приватної компанії COSA, раніше працювала журналісткою у проєктах «Наші гроші», Bihus.Info;

• Мартина Богуславець — засновниця та виконавча директорка Інституту законодавчих ідей;

• Ольга Веретільник — адвокатка юридичної компанії «Міллер»;

• Олександр Волошин — операційний менеджер агентства журналістських розслідувань «Слідство.Інфо»;

• Віталій Гусак — юрист ГО «Антикорупційний штаб»;

• Антон Зелінський — юрист, раніше член атестаційних комісій ОГП/Фундація DEJURE;

• Олег Іванов — адвокат, раніше член атестаційних комісій ОГП;

• Тетяна Катриченко — координаторка правозахисної організації «Медійна ініціатива за права людини» та журналістка журналу «Фокус»;

• Вероніка Крейденкова — адвокаційна менеджерка Фундації DeJure;

• Андрій Кулібаба — член та координатор другого складу ГРД, нині військовослужбовець/Фундація DEJURE;

• Назар Мартинюк — адвокат, голова адвокатського об’єднання «МТА Партнери»;

• Едуард Мєлких — адвокат, голова адвокатського об’єднання «Найвищий стандарт», засновник та голова Благодійного фонду «Підтримка українців»;

• Юрій Ніколов — журналіст і засновник проєкту «Наші гроші»;

• Ольга Піскунова — експертка Центру політико-правових реформ;

• Данило Попков — юридичний радник Центру прав людини Zmina;

• Костянтин Смолов — адвокат, арбітражний керуючий;

• Олена Трибушна — журналістка, головна редакторка каналу «Є питання»;

• Євген Шульгат — журналіст Hromadske;

• Олег Яким’як — член другого складу ГРД, адвокат;

• Людмила Янкіна — координаторка проєктів у Центрі прав людини Zmina.

Серед запасних членів ГРД, які будуть задіяні в разі виходу зі складу основних обраних, — голова правління ГО «Громадське радіо» Тетяна Курманова, директорка Львівського центру медіації Ганна Лиско та членкиня правління Львівського центру медіації Світлана Ільницька.

Прикметно, що обрання третього складу громадської ради доброчесності відбулося після повномасштабного вторгнення, тож свідомі члени громадянського суспільства, які в цей час захищали Україну на фронті, були позбавлені можливості взяти участь у виборах до ГРД.

Щодо незалежності ГРД теж виникають сумніви, адже члени ГРД та аналітики організації постійно беруть участь у тренінгах та навчаннях, що фінансуються урядами іноземних країн. А громадські організації, які брали участь в обранні членів ГРД, отримують пряме фінансування від урядових організацій США та інших країн. Типове колоніальне болото.

Основним завданням Громадської ради доброчесності є підготовка висновків про відповідність/невідповідність суддів критеріям професійної етики та доброчесності. Не зрозуміло, навіщо тоді Вища кваліфікаційна комісія суддів.

На протязі 10 років ми спостерігаємо за перипетіями суддівської борні в Октябрському районному суді міста Полтави, де одержимі нападають на здорових.

11 червня 2024 року ГРД підготувала висновок «Про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики» судді Октябрського районного суду міста Полтави Гальонкіної Юлії Сергіївни.

«Проаналізувавши» інформацію про суддю Октябрського районного суду міста Полтави Гальонкіну Юлію Сергіївну (далі – суддя), безгрішні янголи з Громадської ради доброчесності «виявили» дані, які дають підстави (янголам) для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Хто б сумнівався.

При цьому висновки ГРД ґрунтуються не на фактах, а на оціночних заангажованих судженнях членів ГРД.

У «висновку» члени ГРД зазначають, що суддя не декларувала майнові права на житло у місті Полтаві у 2017-2019 роках.

Суддя пояснила, що «Протягом періоду з 24 вересня 2016 року до 01 січня 2022 року моє місце проживання було зареєстроване (і зареєстроване до теперішнього часу) за адресою: 04071, м. Київ, вул. Житньоторзька, 8, гуртожиток». Також в своїх поясненнях суддя зазначила, що фактично проживала за різними адресами, відмінними від місця реєстрації проживання.

Члени ГРД дійшли до висновку, що суддя проживає у будинку свого батька (голови Апеляційного суду Полтавської області) спираючись на матеріал полтавського видання Полтава365.

Також ГРД вирішила поставити під сумнів задекларовані доходи чоловіка судді Кіщака Д.С.

Суддя пояснила, що чоловік «розпочав здійснювати адвокатську діяльність, починаючи з жовтня 2017 року, однак задекларовані доходи чоловіка не від адвокатської діяльності.

Але члени ГРД, за власним прикладом, дійшли до висновку, що чоловік судді приховує свої доходи. При цьому, цей висновок ґрунтується не на фактах та доказах, а на припущеннях та оціночних судженнях на підставі власного досвіду. Цитуємо:

Потребує пояснення судді чому в декларація за 2017 -2023 роки відсутні доходи чоловіка крім державної та соціальної матеріальної допомоги.
 
«З погляду стороннього спостерігача, видається сумнівним, що чоловік судді здійснює адвокатську діяльність виключно на безоплатній основі. ГРД вважає, що діяльність у такий спосіб може становити частку у практиці адвоката, однак не всю зайнятість, адже відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Зважаючи на те, що в Україні є широко поширена практика серед адвокатів ухилення від оподаткування, ГРД схиляється до думки, що неотримання доходу від професійної діяльності скоріш за все обумовлено такими мотивами. Особливо на це вказує 1) період здійснення такої діяльності протягом кількох років, 2) наявність відомостей, що чоловік судді таки здійснює представництво у судових процесах, а отже займається адвокатською діяльністю, яка відповідно до ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначається як незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту».

Зазначимо, що у складі ГРД є 7 адвокатів, більшість із них отримують доходи не як члени адвокатських об'єднань, а як ФОП.  Але ж навіщо ці адвокати так відверто розкривають власні схеми ухилення від сплати податків, апелюючи при цьому до якогось чоловіка якоїсь судді.

Також ГРД зазначили, що «суддя, або пов’язана з ним особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо)».

До такого доходу або вигоди члени ГРД чомусь віднесли користування майном матері, бабусі та брата судді.

Зацікавленість і посмішку викликає бажання членів ГРД надати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію, яка сама по собі не стала підставою для негативного висновку, але (на думку членів ГРД) потребує пояснень з боку судді.

Серед іншого, члени ГРД вимагають від судді пояснень стосовно того, чому вона не реагувала на хворобливі заяви судді відкривачки Лариси Гольник. Могли б ще запитати, чому у неї відсутні зауваження та реакції на заяви суддів та імператорів з  психіатричної лікарні імені Мальцева.

Доволі дивною виглядає позиція членів колоніальної ГРД, які вимагають від суддів, яких Лариса Гольник назвала покірними вівцями, реагувати на її заяви. Може власним прикладом вони покажуть, як мають відповідати вівці?

Хочемо зауважити членам ГРД, що Етична рада щодо перевірки доброчесності кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя 23 червня 2022 року оголосила підсумки співбесід із кандидатами на посади членів ВРП за квотою Верховної Ради.

23.06.2022 року Етична рада ухвалила рішення № 15  "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя Гольник Л.В. критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя".

Членам ГРД було достеменно відомо, що суддя Гольник не дотримується правил суддівської етики, у тому числі не підтримує високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Кодексом суддівської етики передбачено, що участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади (ст. 20).

Етична рада дійшла висновку, що дії Гольник таким стандартам не відповідають та дають підстави для обґрунтованих сумнівів у дотриманні нею етичних норм та демонстрації бездоганної поведінки в особистому житті (пункт 1.3.6.2. Методології оцінювання відповідності кандидата на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя та членів Вищої ради правосуддя критерію професійної етики та доброчесності).

Крім того, Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 липня 2021 року встановлено, що 18 березня 2019 року на власній сторінці у соціальній мережі Facebook суддя Гольник розмістила пост, висловлювання у якому мають образливий характер та порочать честь, гідність і ділову репутацію Геннадія Сікалова.

Цим рішенням встановлено, що «наведені у публікації вислови судді Гольник виходять за межі допустимого здійснення суддею розповсюдження інформації, мають образливий характер і є порушенням правил суддівської етики».

Ба більше, Ухвалою Вищої ради правосуддя від 14 травня 2021 року по справі № 1032/1дп/15-21 було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Гольник Л.В.

Цією ухвалою ВРП роз'яснила, що виконувати вимоги щодо термінів подання декларації доброчесності суддею, встановлені пунктом 2 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджені рішенням ВККСУ від 31 жовтня 2016 року № 137/зп - 16, з огляду на пункт 83 Висновку ОБСЄ, повинні не всі судді. Для окремих «служителів Феміди» можуть бути виключення.

Встановивши факт порушення вимог частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» колегія Першої Дисциплінарної палати ВРП звільняє суддю від будь-якої відповідальності, посилаючись на «незначний термін прострочення», «відсутні ознаки неналежного ставлення до службових обов'язків», «відсутність настання істотних негативних наслідків».

Апофеозом Ухвали стало наступне твердження: "Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді". Два місяці розглядали відкрите провадження за скаргою на дії судді, а через два місяці «встановили» факт відсутності ознак дисциплінарного проступку судді.

Члени Громадської ради доброчесності, основним завданням якої є визначення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, вимагають від суддів публічної реакції на висловлювання судді Гольник, яка:

• визнана такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя;
• неодноразово порушувала правила професійної етики судді;
• порушила вимоги, щодо термінів подання декларації доброчесності.

Абсурд?

Це підтверджує заангажованість членів Громадської ради доброчесності, та застосування подвійних стандартів при оцінюванні доброчесності суддів.

І це не дивно, адже серед членів ГРД є Вероніка Крейденкова, Антон Зелінський та Андрій Кулібаба — представники Фундації де Юра?, членом правління якої був член ВРП Де Рома? (Маселко). Нагадаємо, що Маселко представляв інтереси судді відкривачки Лариси Гольник.

Прикметно, що члени ГРД, які оцінюють доброчесність суддів, не є взірцями професійної етики та доброчесності.

При обранні співкоординаторів ГРД члени ГРД Яким’як Олег та Крейденкова Вероніка, що приймали участь в голосуванні, щодо обрання їх співкоординаторами, не повідомили ГРД про наявність в них конфлікту інтересів. Справжні янголи. Безгрішні.

Також серед членів ГРД представник від юридичної компанії «Міллер» Ольга Веретільник.

Нагадаємо, що НАБУ і САП викрили адвоката Олексія Носова на пропозиції надати 200 тисяч доларів хабаря детективу і прокурору у справі бізнес-партнера Ігоря Коломойського Михайлі Кіпермана.

З погляду стороннього спостерігача, видається сумнівним, що Олексій Носов діяв самостійно, без погодження з керівництвом ГРД, де Юра, де Пєтя, де Рома, де Вася та юридичної компанії «Міллер», що викликає обґрунтовані сумніви в доброчесності інших представників компанії та колоніальної спільноти.

Прикметно, що до початку роботи у компанії «Міллер», Ольга Веретільник працювала у «Центрі протидії корупції» Віталія Шабуніна.

Проти Шабуніна наразі відкрито кілька кримінальних проваджень за фактами: ухилення від проходження військової служби, підробки документів та привласнення волонтерської допомоги.

Ситуацію, що склалася, з так званими представниками громадянського суспільства, які засіли у різних ГРД та громадських радах при колоніальних антикорупційних органах, описав адвокат Ростислав Кравець.

Професійні громадські активісти або скорочено Поганці, що працюють виключно за гроші, переважно, іноземних урядів в Україні, самостійно надали собі право висловлювати думку «громадськості».

Це зрозуміло, чим гірше виглядає та чи інша ситуація, тим простіше отримати гроші на власне утримання.

Якщо подивитись біографію цих «агентів змін», то в більшості виявиться, що вони жодного дня ніде, окрім активістами не працювали, а середній вік цих «експертів» складає 23 - 25 рочків.

Навіть їх очільники не можуть показати свій трудовий шлях поза професійною громадською діяльністю.

З цього є очевидним факт, що поняття «громадський сектор» немає жодного відношення до громадськості, а давно перетворено на заробляння коштів під конкретні завдання іноземців, які досить успішно прикриваються цим.

Нещодавно екссуддя, що забороняв мирні акції протесту та його посіпаки на зарплаті іноземців, почали чергову компанію, після повного колапсу та знищення незалежності судової гілки влади, вони вирішили захопити адвокатуру, що свідчить про їх нову активність у цьому напрямку.

Мета їх зрозуміла, це кошти та позбавлення українців остаточного права на захист та повна монополізація всієї системи захисту прав в Україні.

Ми бачимо що сталось з реформованими ними судами, прокуратурою, поліцією, трохи не встигли з СБУ, але не полишили безумні та безглузді спроби ще їх «реформувати», новостворена антикорупційна вертикаль з НАБУ, САП, ВАкС, НАЗК та АРМА повністю деградована, як на мене. Продаж справ, злиття інформації, захоплення та перепродаж за безцінь активів, вигадана корупція та інструменти тиску на суддів й осіб уповноважених на виконання функцій держави і т.д. це стало очевидно навіть дітям в Україні.

Бо окрім знищення вони за своє життя нічого не зробили.

Тому адвокатам треба бути більш уважними та активними не тільки у захисті прав людини в Україні, а й у відстоюванні власної незалежності для збереження незалежності та суверенітету України.

Ми наполягаємо на тому, що колоніальні ВРП, НАБУ, САП, ВАКС, БЕБ, ДБР, СБУ, ГПУ, та інші корупційні органи мають бути ліквідовані.

Вони становлять пряму загрозу національній безпеці України та її становленню як демократичної, правової, незалежної держави.

Час блазня скінчився. Україна потребує змін.