Юлія Тимошенко зібралася до Росії… Але чи повернеться?

13 жовтня у Росії поновиться розгляд справи української льотчиці Надії Савченко, яка уже кілька місяців перебуває в статусі підсудної після того, як потрапила в полон до бойовиків на Донбасі і була нелегально вивезена до сусідньої держави. Надії «шиють справу» за явно сфабрикованим обвинуваченням і навіть призначили психіатричну експертизу. Захист не згоден з рішенням Слідчого комітету Росії про проведення психіатричної експертизи в стаціонарі. Раніше Савченко через своїх адвокатів відмовилася відповідати на питання психіатрів, вона проти будь-яких обстежень, які вважає психічним і моральним тиском на неї.

А тим часом Надію Савченко зареєстровано першим номером у виборчому списку партії «Батьківщина». Утім сама Юлія Тимошенко каже, що вони не намагаються таким чином «піарити» свою політичну силу, а Надію включили до списку лише з розрахунком на те, що статус народного депутата дозволить її швидше вирвати з лабет російського «кривосуддя».

На судове засідання 13 жовтня зібралася їхати і сама Юлія Тимошенко:

«Суд буде по нових заходах, які вигадав Путін проти Наді – це психіатрична експертиза. Це старі радянські заходи, коли проти людини, яка здатна говорити правду, використовують ці методи. Наша команда разом з представниками, в тому числі ПАРЄ, збирається їхати на цей суд і трохи нагадати Росії, що не так все просто, коли вони наших жінок кидають за грати», - заявила Тимошенко.

За її словами, європейські політики також допомагатимуть у звільненні Савченко.

«Я думаю що приєднаються і лідери європейських знакових країн. Ця робота буде вестися у закритому режимі, переговори з Путіним будуть вестися відносно Наді. Наша мета – її звільнення», – підкреслила Тимошенко.

У свою чергу адвокат Савченко Марк Фейгін висловив сподівання, що Кремль не завадить Тимошенко в'їхати до Росії.

В’їхати, можливо, й не завадить, а виїхати?

Адже не слід забувати, що у той час як Тимошенко «сиділа» у Качанівській колонії за вироком Печерського суду Києва, у самій Росії ще раніше було засуджено кількох високопосадовців Міноборони на чолі з генерал-полковником Георгієм ОЛІЙНИКОМ. Він та його підлеглі притягнуті до відповідальності за статтею 286 КПК РФ за перевищення службових повноважень при реалізації контракту між Міноборони РФ та корпорацією «Єдині енергетичні системи України», якою керувала Юлія Тимошенко. А Г.Олійник на той час очолював Головне управління військового бюджету і фінансування Міноборони РФ.

Суд над Г.Олійником став найбільшою в історії Росії справою про корупцію. Генерала звинуватили в розтраті 323 мільйонів доларів, на які корпорація «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ) недопоставила Міністерству оборони будматеріалів в рамках міжурядової угоди щодо поставок українських будматеріалів в обмін на російський газ. Як потім з'ясує суд, гроші пішли на лондонські рахунки корпорації ЄЕСУ, очолюваної Ю.Тимошенко.

Ось що розказав в інтерв’ю кореспонденту ИА REGNUM «Новости» сам Г.Олійник (мова оригіналу збережена):

– Почему так и не было реализовано российско-украинское соглашение «стройматериалы в обмен на газ»?

– Вопросом поставки стройматериалов в Россию занималось Центральное управление материальных ресурсов и внешнеэкономических связей Минобороны России (ЦУМР). А на Главное управление военного бюджета, которое возглавлял я, ложилась задача контролировать их предложения, чтобы цены на поставленные стройматериалы не были выше рыночных российских. Однако Тимошенко представляла в ЦУМР предложения с ценами на украинские стройматериалы в два, а то и в четыре раза выше рыночных. Как ни странно, ЦУМР цены Тимошенко устраивали. Я же отказывался подписывать документы с завышенными ценами. В итоге после поставки материалов на сумму 127 миллионов долларов соглашение забуксовало. И 323 миллиона зависли на лондонских счетах компании, близкой Юлии Тимошенко. Правительство России и министерство обороны постоянно напоминали правительству Украины и Тимошенко лично об их обязательствах перед российским министерством обороны. Но украинская сторона на эти письма даже не давала ответов. Как потом выяснит суд, действия чиновников ЦУМР были продиктованы тем, что Тимошенко раздавала им взятки.

– Именно по этому эпизоду в России было открыто уголовное дело в отношении Тимошенко?

– Совершенно верно. Дело о взятках Тимошенко сотрудникам ЦУМРа доказано. Это подтвердил в 2005 году Главный военный прокурор России Александр Савенков. Когда Юлия Тимошенко стала премьер-министром Украины, она посетила генеральную прокуратуру России. После чего в разъяснениях для СМИ Савенков отметил, что уголовное преследование Тимошенко было прекращено по причинам, которые не подразумевают реабилитации. Цитирую его заявление: "В случае Тимошенко имеется ее письменное согласие на прекращение уголовного дела в связи с истечением срока давности, что не является реабилитирующим основанием. По российскому законодательству Тимошенко была признана лицом, совершившим преступление". Именно так, и никак иначе заявил глава военной прокуратуры. Но, как вы понимаете, для меня это решение мало что значило. Я уже был лишен звания, наград и пенсии.

Чи не соромно людині, яка весь час закликає «жити чесно» принаймні перед генералом Олійником?

Адже він і справді став «стрілочником» у грі, яку вела сама Юлія Тимошенко уже й будучи прем’єр-міністром України зі своїм російським колегою, а нині президентом РФ Володимиром Путіним. Бо саме після підписання кабального для України договору щодо постачання газу, наслідки якого ми «розхльобуємо» й досі, справи, порушені в самій Росії щодо Тимошенко, дивним чином «розсмокталися». Наче нічого й не було…Утім Путін не особливо заперечував, коли вже сам Янукович зрештою запроторив Тимошенко до тюрми. Вочевидь, вона й для Путіна була куди безпечнішою за гратами, ніж на волі.

Нині ситуація, звісно, кардинально змінилася. Але де гарантія, що Тимошенко з Путіним не візьмуться знову розіграти якийсь політичний пасьянс із циклу «рука руку миє». Наприклад, саму Тимошенко для видимості на деякий час затримають у самій Росії. Акурат до виборів, коли підупалий рейтинг «Батьківщини» знову піде вгору за рахунок одразу двох жінок – справді героїні Надії Савченко і вкотре «постраждалої за правду» Юлії Тимошенко.

А взагалі один дідок підказав тут слушну ідею: «Може б, краще було просто поміняти їх місцями: хай Путін оддасть нам Надю Савченко, а ми йому – Юлю!».

Григорій ЛЕЛЮШЕНКО