Закон «Про державну мову» зміцнить позиції української мови
19 січня у Верховній Раді зареєстровано розроблений зусиллями експертного та громадського середовища законопроект «Про державну мову» (реєстр. № 5670). Ця подія відкриває шлях до системних змін у становищі української мови, державний статус якої можна буде наповнити реальним змістом.
Мова є одним із визначальних чинників, що перетворюють українців на єдиний народ і творять міцне підґрунтя державної Незалежності і Соборності України. Це не просто культурне надбання і засіб комунікації, але наріжний камінь національної безпеки, соціального розвитку та міжнародної суб’єктності України.
Навіть після Революції Гідності та початку війни русифікацію не зупинено. Навпаки, сумнозвісний мовний закон Ківалова-Колесніченка діє і досі, заохочуючи витіснення української мови зі сфери послуг, телебачення, преси, реклами, бізнесу, руйнуючи самі підвалини української ідентичності.
Написання такого закону об’єднало зусилля широке коло експертів-правників, мовознавців, медійників, громадських активістів. Ядром цього процесу стала робоча група Координаційної Ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України. 33 народні депутати із різних фракцій підтримали й офіційно внесли громадський законопроект «Про державну мову» (реєстр. № 5670).
Законопроектом передбачені дієві механізми захисту, функціонування та розвитку української мови в усіх ключових сферах суспільного життя. Він також передбачає скасування закону Ківалова-Колесніченка і внесення змін до багатьох галузевих законів.
Водночас законопроект не спрямований проти жодної іншої мови. З метою належного захисту прав національних меншин, у т.ч. на розвиток і використання їхніх мов, найближчим часом до парламенту буде внесено законопроект «Про права осіб, що належать до національних меншин». Ухваливши ці два закони, Верховна Рада зможе нарешті покласти край штучному протиставленню різних мов.
Активісти звертаються до усього депутатського корпусу, профільних комітетів, профільних Міністерств, Кабміну та до президента з проханням підтримати цю громадську ініціативу і не ставити власні та партійні амбіції вище перспектив розвитку українського народу та самобутньої тисячолітньої культури.
Відділ моніторингу
