Законопроєкт про медіа навіть після внесення змін викликає бурю критики журналістів
За задумом авторів законопроєкту, саме Нацрада з питань телебачення і радіомовлення має регулювати та контролювати увесь медіаринок.
У розкритикований журналістами через побоювання цензури законопроєкт про медіа внесли правки. Його хочуть вже днями винести на голосування Верховної Ради. Але критика документа не вщухає навіть після внесених змін, передає «Дойче Велле»
Журналісти коротко нагадують передісторію: через шквал критики у травні цього року депутати відправили початковий законопроєкт «Про медіа» за авторства групи депутатів з фракції «Слуга народу» на доопрацювання.
Законопроєкт критикували за спробу запровадити реєстрацію не лише українських, але й іноземних ЗМІ, які транслюють свій продукт на території України. Передусім йшлося про такі стрімінгові платформи як Netflix, Megogo, OLL.tv. Як онлайн-медіа, за законопроєктом, розглядалися і блогери, і соціальні мережі, такі як Facebook, що передбачало б їхнє оподаткування в Україні.
Після доопрацювання профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити документ.
Голосувати щодо нього хочуть іще до початку канікул у Верховній Раді, тобто до 17 липня. Адже в рамках імплементації угоди про Асоціацію з ЄС Україна ще у жовтні минулого року була зобов'язана змінити законодавство у медіасфері та привести його у відповідність до європейських директив.
Що змінилося?
Навіть перероблений варіант законопроєкту, який містить майже двісті сторінок тексту, вже викликав гострі дискусії. Хоч з під реєстрації повністю виведено соціальні мережі.
«А стрімінгові платформи можуть реєструватися за бажанням», – розповів DW член робочої групи експертів, які допомагали депутатам переробляти законопроєкт, Олександр Бурмагін.
За добровільну реєстрацію тепер законодавці обіцяють «приємні бонуси» у вигляді статусу ЗМІ і відповідно полегшеної акредитації для журналістів цього онлайн-медіа, аби спонукати його потрапити під контроль Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
«Ми намагалися запровадити стимулювання реєстрації. Але насправді жорсткі регулювання буде для всіх. Навіть якщо ти і не зареєстрований, а поширюєш мову ворожнечі, токсичний контент для дітей, то Нацрада з питань телебачення і радіомовлення все одно до тебе прийде», – каже головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права CEDOS Ігор Розкладай.
За задумом авторів законопроєкту, саме Нацрада з питань телебачення і радіомовлення має регулювати та контролювати увесь медіаринок, а не лише аудіовізуальні ЗМІ, як є зараз.
Головне звинувачення – посилення цензури
Як раз через це законопроєкт вже розкритикували окремі блогери, дехто з журналістів та медіа, які позиціонують себе як опозиційні. До них долучилась і Національна спілка журналістів України (НСЖУ). Там побоюються, що в разі ухвалення законопроєкту повноваження Нацради з питань телебачення і радіомовлення надто розширяться.
«Законопроєкт передбачає можливість блокування в інтернеті будь-кого за будь-які дописи, навіть якщо це не ЗМІ і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу», – йдеться у заяві НСЖУ.
В Національній спілці журналістів України вважають, що це є непропорційним заходом обмеження права на свободу вираження, який можуть використовувати як інструмент цензури. Тому там вимагають від депутатів відхилити законопроєкт.
Нагадаємо, ми раніше повідомляли, що в Україні представили закон про дезінформацію, який дозволить владі взяти під контроль ЗМІ.
