Збройні сили України. Come back
Американське військово-політичне видання аналізує, які зміни пройшли в Збройних силах України за останні три роки
Незаперечним є той факт, що головним критерієм оцінки збройних сил будь-якої країни є здатність ефективно виконувати поставлені завдання в умовах війни. Проте не менш важливою є здатність максимально ефективного використання оборонного бюджету – коли на одиницю витрат вдається отримати максимально можливий позитивний ефект. Даний підхід є доволі корисним для того, щоб зрозуміти, які зміни пройшли в Збройних силах України протягом 2014-2017 років.
В умовах протистояння із РФ витрати України на оборону за цей час зросли в декілька разів. Так в 2013 році бюджет ЗСУ складав 15,2 млрд грн, а в 2017 році цей показник склав 64,4 млрд грн. У державному бюджеті України на 2018 рік на потреби оборони передбачається виділити рекордні 86,14 млрд грн. Однак таке вражаюче зростання виглядає дещо менш радикальним, якщо представити динаміку оборонного бюджету України в доларах. У 2013 році Україна витратила на оборону $1,9 млрд, у 2017 році – $2,35 млрд, а в 2018 році, виходячи із нинішнього курсу, – $3,02 млрд (ВВП України $95 млрд). Іншими словами, в доларовому вираженні бюджет ЗСУ навіть в умовах війни із РФ протягом останніх чотирьох років не пережив значне збільшення.
Проте, якщо поглянути на Збройні сили України на початку 2014 року і зараз на початок 2018 року, то з багатьох параметрів ситуація значно змінилася в позитивний бік. Перш за все, навесні 2014 року чисельність української армії складала 157 тисяч із яких 120 складали власне військовослужбовці. На сьогодні чисельність ЗСУ складає до 250 тисяч осіб, із яких 204 тисячі – військовослужбовці. При цьому на початку російської агресії лише 6 тисяч осіб (одна бригада) виявилися в повній бойовій готовності здатні виконувати наказати політичного керівництва. Хоча в 2013 році Збройні сили України не проводили жодного навчання не лише на рівні бригади, але і на рівні полку. У 2016 році було проведено 20 бригадних навчань, якщо орієнтувати на Білу книгу Міністерства оборони. У 2017 році лише Сухопутні сили провели до 26 навчань на бригадному рівні за попередніми даними.
Так само в кращий бік якісно змінилася ситуація із бронетехнікою. В 2014 році не поодинокими були випадки, коли танки просто не виходили із боксів. Протягом минулих чотирьох років було проведено значну роботу щодо закупівлі нової і відновлення та модернізації старої бронетехніки. В 2014 році ЗСУ отримали загалом – 4142 одиниці бронетехніки, у 2015 році – 3227 одиниць, в 2016 році – 530 одиниць, якщо орієнтувалися на щорічну Білу Книгу із оборони. Фактично на сьогодні потреби в бронетанковій техніці ЗСУ повністю забезпечені.
Радикально змінилася ситуація в сфері військово-повітряних сил. На сьогодні ВПС мають 71 винищувач четвертого покоління (Су-27, МіГ-29). При цьому кількість годин нальоту на один екіпаж зріс із 36 до 46 годин на рік протягом 2013-2016 років. Загалом же за 2014-2017 роки була проведена модернізація до 60 винищувачів і бомбардувальників. Паралельно із цим ведуться роботи з модернізації систем ППО. На середину 2017 року було проведено капітальний ремонт до 65% систем С-300ПС/ПТ1 і 20% систем Бук-М1. На сьогодні ЗСУ мають 25 дивізіонів систем С-300ПС/ПТ1, 10 дивізіонів Бук-М1 і 1 дивізіон С-300В1.
Слід також згадати і про роботи в ракетному озброєнні. Так, у березні 2018 року мають завершитись випробування у рамках проекту «Вільха», який розробляється на основі РСЗВ «Смерч». Ця система дозволить наносити точні удари на відстані до 120 км і тим самим допомогти знайти заміну застарілому ОТРК «Точка-У». Паралельно із цим ведуться роботи над протикорабельною крилатою ракетою «Нептун», яка має спочатку бути розгорнута як береговий ракетний комплекс, а потім і на ракетних катерах типу «Лань» і винищувачах. Наприкінці січня 2018 року були проведені перші публічні випробування крилатої ракети «Нептун».
Як можна зрозуміти протягом чотирьох минулих років офіційному Києву вдавалося ефективно вирішувати питання посилення обороноздатності в умовах, коли оборонний бюджет не зазнав радикального збільшення в доларовому відношенні. Однією із причин цього є те, що було змінено пропорції розподілу оборонного кошторису – витрати на закупівлю і модернізацію озброєння було збільшено із 10,2% в 2013 році до 20% до 2018 році. Для того, щоб зрозуміти яким чином витрачалися виділені кошти слід згадати, що в 2013 році, витративши 10% оборонного бюджету ($190 млн) на закупівлі і модернізацію озброєння Україна отримала лише два модернізованих літака, п’ять різних радіо-локаційних систем, один тренувальний комплекс для льотчиків, 194 пристрої для навігації і 28 радіосистем! Іншою причиною є розвиток системи внутрішнього аудиту і контролю, що в тому числі передбачена Стратегічним оборонним бюлетенем, і таким чином дозволяє заощаджувати і ефективно використовувати наявні ресурси. Проте можна і загалом говорити про збільшення загальної ефективності щодо використання наявних ресурсів, зважаючи на масштаби проведених робіт протягом останніх чотирьох років і відсутність радикального збільшення оборонних витрат. Тим самим Україна доклала більше зусиль для ліквідації прогалин в бойовій готовності протягом минулих чотирьох років, чим це було зроблено протягом двадцяти років до того.
Микола Бєлєсков, Інститут світової політики для The National Interest
