Зе-команда втрутилася в агресивний переділ проросійського електорату

Удар по Анатолію Шарію, звісно, приємний бонус до закриття телеканалів Віктора Медведчука. Варто розглядати їх як підмножину однієї системи відносин.

Окрім цього Шарій як і Медведчук — організатор тарифних протестів, і його однопартійці прямо закликали націоналізувати облгази та передати малими відсотками володіння цими підприємствами усьому народу. Словом, просили забрати у групи Льовочкіна-Бойка її стратегічний актив, що очевидно не мало б цій групі сподобатися.

Питання від експертів пулу Офісу президента, чому ці дії проти орбіти Медведчука і наближених до нього не вчинив Порошенко абсолютно притомні й варті публічної відповіді. Але аналогічно добре було б звернути увагу на те, чи дочекаємося ми хоч якогось удару по Льовочкіну і його друзям?

Те, що насувається на Україну — зовсім не викорчовування проросійського політикуму. Це повернення до монополії на проросійський проєкт в руки орбіті Льовочкіна, як це було в розпал золотих часів Партії регіонів.

Згадаймо 2010-2013 роки, коли Льовочкіну не доводилося ділити вплив на проросійський електорат із Медведчуком, що сталося вже у 2015-2016 роках.

Але і питання щодо майбутнього самої ОПЗЖ висить у повітрі. Те, що суперпрагматичний і не дуже то емоційний, навіть дещо лицемірний Льовочкін не з'явився під купол парламенту у день, коли ОПЗЖ боролася з закриттям каналів, говорить щонайменше про його готовність потроху виносити конфлікт у публічну площину.

А це розриває партію ОПЗЖ точно посередині, на дві частини. І мотивація Медведчука, і Льовочкіна-Бойка буде абсолютно різною.

Якщо колишні регіонали працюють над тим, аби зберегти корупційним шляхом отримані активи у вигляді тих самих облгазів, то Медведчук буде орієнтуватися на прямі замовлення з РФ і зберігати дуже проросійську жуйку в якості ідеології; навіть попри органічне "вимирання" проросійського електорату (демографія, старіння російської етнічної меншини, відторгнення регіонів з цільовими групами).

Тому ми бачимо зовсім не боротьбу зеленого гетьмана із дрібними російськими вошами. Це конфлікт за переділ проросійського електорату і навіть більше — конфлікт двох типів проросійського проєкту: патерналістсько-радянофільського і значно більш конспірологічно-лоялістського щодо сучасної РФ.

Які з них вигідні та придатні до співпраці для РФ? — По факту, обидва, просто на різних умовах і в різних обставинах.