Зеленський дав мені карт-бланш, а потім його люди мене позбулися, — Андрій Наумов

14 лютого, 15:45
Андрій Наумов
Андрій Наумов
Фото: BBC

Ексгенерал СБУ Наумов заявив, що до Служби безпеки його привів Іван Баканов.

Ексгенерал СБУ Андрій Наумов дав інтерв'ю ВВС.

Багато хто в Україні асоціює ім’я 41-літнього Андрія Наумова з державним зрадником, втікачем та людиною, яка «здала» Чорнобиль. Зранку 24 лютого 2022 року росіяни зайшли з Білорусі і практично миттєво захопили ЧАЕС. Під окупацією станція перебувала до початку квітня, так само як і північна Київщина.

Вже за кілька місяців слідчі органи повідомлять: це сталося не випадково - колишній топпосадовець СБУ Андрій Наумов (очолював головне управління внутрішньої безпеки СБУ з червня 2019 по липень 2021 року) міг допомогти росіянам це зробити. Дуже швидко його назве «зрадником» президент Зеленський, а ДБР заявить ще й про його причетність до справи про держзраду іншого колишнього топпосадовця СБУ Олега Кулініча.

В червні 2022 року Наумова затримали в Сербії з незадекларованою готівкою та відправили до в’язниці (Україну покинув за добу до вторгнення).

Він просидів майже півтора року у сербській тюрмі і в грудні минулого року вийшов на волю. Доки сидів у Сербії, в Україні його персона обростала все більшими звинуваченнями. Він називає їх «міфами» і пов’язує з помстою людей з оточення Зеленського.

Наумова називали «сірим кардиналом» СБУ, «гаманцем Баканова», покровителем контрабанди, рекетиром, хазяїном «бекофісу» спецслужби і ще багато ким. А журналісти «Схем» оприлюднили розслідування, в якому розказали про елітне майно родини спецслужбіста, не співставне з офіційними доходами.

Ця персона настільки демонізована, що можна легко повірити в наявність серед такого «послужного списку» ще й державної зради. І ця версія виглядала б цілком правдоподібною, якби не одне але — за ці два роки в Україні йому так і не оголосили підозру у держзраді, а у справі Кулініча, як виявилося, він зовсім не фігурує.

До того ж у Сербії він відсидів весь термін увʼязнення — і так і не опинився в Москві, як багато хто очікував. Сербські та російські спецслужби тісно співпрацюють, і складно уявити, що серби так довго б тримали російського агента у своїй тюрмі.

У світлі цього озвучена на початку вторгнення історія про Наумова-«зрадника» виглядає сумнівною, а надто — якщо припустити, що таким чином влада хотіла відвернути від себе гнів суспільства, яке дедалі частіше закидає їй погану підготовку до війни.

Можливо, дуже зручно було в якийсь момент повʼязати зі швидкою окупацією Півночі того, з ким давно виник конфлікт через перерозподіл впливу, чия репутація і так, м’яко кажучи, підмочена і хто вже і так ізольований десь аж на Балканах. Інакше, чому через два роки версія про «зрадника» Наумова і далі ґрунтується лише на словах?

З відкритих джерел відомо, що в перший день вторгнення на ЧАЕС заходили сотні російських військових з танками та артилерією. Нацгвардійці склали зброю, їх, а також цивільних працівників взяли в полон. Так станція практично без бою опинилася під владою росіян. «Як можна було здати Чорнобиль, якщо туди просто заходили російські танки і захоплювалиь» — каже нам про це Андрій Наумов. Зрештою, виглядає так, що доказів його державної зради до цього дня слідство так і не знайшло. І навряд причиною цього може бути прихильність до нього української влади.

Коли ми їхали на інтерв’ю в Сербію, то цілком розуміли, що ця людина буде себе виправдовувати по всіх пунктах. Але ми також свідомі того, що його версія подій цілком має право на життя. Особливо враховуючи той факт, що українські слідчі до нього жодного разу не зверталися, а сам він ніколи не давав інтерв’ю та коментарів журналістам.

«Я просто втомився, що про мене постійно щось вигадують», — так пояснює він, чому наважився вийти з режиму тиші. Його непублічність дається взнаки: під час інтерв’ю він дещо знервований, але разом з тим на всі питання відповідає по суті.

Багато говорив про дискредитацію та тиск з боку представників Офісу президента. Коли ми запитали про конкретні прізвища – спочатку відмовився їх назвати. Але згодом повідомив, що готовий.

Це інтерв’ю ми писали в два заходи, питань було багато, а після його відповідей окремі події того часу можуть заграти перед читачами новими барвами. Особливо — в частині боротьби за контроль та вплив на спецслужбу. Зрештою, робіть висновки самі.

«Ми були як чужорідне тіло в СБУ»

ВВС: Хотіла б почати з періоду до вашого приходу в СБУ. Чим ви взагалі займалися?

Андрій Наумов: З 2004 року я почав працювати на держслужбі. Ще під час закінчення університету. Спочатку це був координаційний комітет боротьби з корупцією та організованою злочинністю при президентові України — до початку 2005 року. З 2005 року я вже працював у прокуратурі на різних посадах. Починав із районної в Києві, а далі — 12 років у прокуратурі.

ВВС: У спецслужбі ви не працювали?

А.Н.: Ні, у спецслужбі не працював. Після моєї кар'єри в прокуратурі мене занесло до Чорнобиля, а після Чорнобиля — до СБУ.

ВВС: А як ви потрапили в СБУ? Хто вас запросив?

А.Н.: По життю був знайомий з Бакановим. Він запропонував себе спробувати в СБУ.

ВВС: По життю — це як довго ви знайомі?

А.Н.: Я точно не скажу, але думаю, що до цього, напевно, близько 10 років були знайомі. І оскільки він формував команду, шукав людей, які не заангажовані, не перебувають у жодних кланах служби — запропонував пройти відбір. І я вирішив спробувати.

Це був не конкурс, це були різні перевірки в СБУ. Дуже тривала процедура, перевірялося все. Коли Баканов прийшов у СБУ, служба не дуже його сприймала, як цивільного, а тому і його команду бачити теж особливо не хотіли.

Тому це був ретельний і довгий відбір. Але після того, як я пройшов цей відбір, - потрапив до цієї структури.

ВВС: Вас не бентежило, що це така специфічна структура, а у вас немає досвіду?

А.Н.: Оскільки я практично все життя пропрацював на держслужбі та у правоохоронній системі, то для мене не було нічого такого, що б могло бентежити.

ВВС: В багатьох матеріалах ЗМІ вас називають «гаманцем Баканова». Чому?

А.Н.: На мою думку, це все є наслідком глобальної кампанії з дискредитації Баканова. Давайте я почну з самого початку. Чому ця історія виникла? Чому саме я?

На момент, коли ми почали працювати, робота ця була ефективною і мало кому подобалася. Мало кому подобалося те, що Баканов ходив до гаранта напряму, отримував від нього завдання та звітував безпосередньо йому. І в тій ситуації, коли президент має свій орган (СБУ — Ред.), а представники його офісу не можуть ніяк на це впливати, почали виникати конфлікти. В цьому процесі задіяли різні методи дискредитації. Ці люди не могли безпосередньо на нього (Баканова/ — Ред.) ніяк впливати з різних причин – тому обрали як жертву мене.

ВВС: Чому саме вас?

А.Н.: По-перше, я був не із системи, тому що система за своїх стоїть, своїх захищає. Ми в цій системі були як чужорідне тіло, тому вона з нами боролася. І ось внаслідок цього мене обрали як об'єкт на поталу. І почали з’являтися різні історії. Я так розумію, ви далі про це питатимете.

ВВС: ЗМІ писали, що Баканов вам дуже довіряв. Вас ледь не називали людиною №1 для нього…

А.Н.: Я не знаю, ви спілкувалися з Бакановим чи ні, але це помилкова думка, оскільки це людина, яка, на мою думку, не довіряла нікому на всі 100%.

Він міг прислухатися до когось, але в нього на все була своя позиція. Наприклад, от ви про мене кажете, що я довірена особа. Через потік новин стосовно мене тривали нескінченні перевірки. Він доручав головній інспекції постійні перевірки по мені. Я з цих питань не вилазив. Вивертали все моє життя, всі факти, за якими мене звинувачували, — все це було предметом перевірок. Тому довіряв чи не довіряв — це питання…

ВВС: Я хочу звинувачення на вашу адресу прочитати. «Сірий кардинал СБУ», кришував контрабанду, рекет, керував бекофісом СБУ та мав російський вплив…

А.Н.: З чого почнемо?

ВВС: Давайте з «сірого кардинала СБУ».

А.Н.: «Сірий кардинал СБУ» — це про сфери впливу. Що в нас там було за списком? Контрабанда. Досить цікаве питання. Цікаве тому, що саме моє управління боролося з нею.

І в історії були моменти, коли, здається у 2020 році, Малюк (Василь Малюк, на той час перший заступник СБУ — Ред.) підписав розпорядження про захід на всі пункти пропуску на митницю спільних груп. До цих груп входили співробітник «К» (головне управління СБУ по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю), співробітник внутрішньої безпеки та представник військової контррозвідки.

Кожен працював за своїм напрямом. Співробітник «К» контролював роботу прикордонника та митника. Співробітник внутрішньої безпеки контролював роботу працівників СБУ, а представник військової контррозвідки був по лінії прикордонників.

І ось після цього пішла історія про те, що Наумов «розставляє людей і впливає на процеси на митниці». Але для того, щоб впливати, потрібен набір усіх держорганів — прокуратура, митниця, прикордонники, ДБР, поліція, ДФС та СБУ. Тобто з усіма цими людьми треба було мати координацію. Але, як відомо, цієї координації не було. Тобто, як можна керувати процесом, перебуваючи тільки з позиції СБУ, якщо в тебе немає домовленостей більше ні з ким? Якщо ти навпаки - з усіма цими органами перебуваєш у конфронтації.

ВВС: Була інформація, що вже після звільнення ви керували «бекофісом» СБУ і продовжували впливати на процеси у спецслужбі.

А.Н.: Давайте так. Знайти цей міфічний «бекофіс», наскільки я знаю, президент ставив завдання ДБР та іншим службам. І, наскільки я знаю, його ніхто не знайшов.

Якщо вірити тому, про що всі пишуть, що цей офіс керував ледь не всією країною — це мав би бути серйозний офіс, з великими потоками готівки. Ти це просто так не приховаєш. І люди, які там працюють – їх треба також якось ідентифікувати. Але ніхто не зміг цього зробити. Тим більше, що і під час, і після роботи в СБУ я перебував під постійним наглядом, під постійним стеженням як з боку правоохоронних органів, так і журналістів.

В правоохоронних органах створили цілі спецзагони, які працювали по мені, витрачали бюджетні гроші для того, щоб знайти хоч щось.

ВВС: Це в яких правоохоронних органах?

А.Н.: Переважно в ДБР. Як правило, ДБР як працює? Усі їхні напрацювання одразу опиняються в інтернеті. Але по мені немає жодної кримінальної справи щодо «бекофісу», немає навіть якихось напрацювань. Тобто ніякого результату ці перевірки не принесли.

Але водночас цікава історія щодо тих «бекофісів» по митниці, які ми задокументували. Яка доля цих матеріалів - я не знаю, оскільки я пішов з СБУ. Все було задокументовано – цей «бекофіс» був в «Парусі» (бізнес-центр у Києві. — Ред.). До нього входили митники, інші чиновники і контрабандисти. Це виглядало як спортзал – туди заходили люди зі спортивними сумками, а виходили без них. Такий обмін між ними відбувався. Ми задокументували цю роботу, тоді був хороший кіпіш.

ВВС: Чим ця справа закінчилася?

А.Н.: Не знаю. Мене незадовго після цього попросили піти.

«Замовник дискредитації — Офіс президента»

ВВС: Ви говорите, що це була кампанія з вашої дискредитації. Хто її замовник?

А.Н.: Так вийшло, що замовників могло бути достатньо. Все це пов'язано з тим, що в момент моєї роботи в управлінні внутрішньої безпеки дуже багато співробітників, які десь засвітилися у якихось скандалах, вони залишали лави служби.

І багато хто з них опинявся в Офісі президента на високих посадах або в статусі радників. Багато хто з них опинявся в ДБР, в інших органах. Сформувалась велика армія ворогів, яка займалась дискредитацією.

Але основний замовник з дискредитації — це Офіс президента, якому треба було будь-якою ціною змістити Баканова.

ВВС: Ви маєте на увазі не самого президента, а його оточення?

А.Н.: Ні, президента — точно ні. Я говорю про команду.

ВВС: Ви прізвища готові назвати?

(Без відповіді…)

ВВС: Чи були вам пропозиції: от ви сюди не йдіть, тут не чіпайте — і ми вас не будемо чіпати?

А.Н.: Від Офісу президента?

ВВС: Та від будь-кого.

А.Н.: Ми говоримо про Офіс. Так, до мене надходили — я навіть не знаю, як це правильно сказати — рекомендації чи погрози різного характеру. Такі історії були.

Я наведу навіть приклади. Коли департамент контррозвідувального захисту економіки почав займатися одним із керівників митниці – виявили його бізнес і простежили повністю російський слід у цій історії — і в момент проведення цієї перевірки почало прилітати… Я так зрозумів, що люди в ОП накрутили президента — і начальник цього департаменту тоді попрощався зі своєю посадою.

Були й інші історії. Це яскравий приклад того, якщо лізеш туди, де їхня територія, то з тобою буде те, що згодом і сталося зі мною.

ВВС: Яка основна мета була цієї дискредитації, на вашу думку? Прибрати вас з СБУ?

А.Н.: Я думаю про те, що вони ж, прибравши мене із СБУ, все одно продовжували мене дискредитувати в тому ракурсі, що це людина Баканова і вона продовжує свою діяльність. Тобто мене не визначали як звичайну фізособу, мене продовжували асоціювати з ним.

ВВС: Тобто це був тиск на Баканова?

А.Н.: Це був тиск на Баканова чистої води. Тому що я вже не ухвалював жодних рішень. Більше того, в цей період, коли я вже пішов зі служби (звільнений у липні 2021 року. — Ред.), щоб спеціально не провокувати нікого, я ні з ким не зустрічався, нікому не телефонував, присвячував час родині. Коли я заходив до якогось закладу перекусити, то потім до цього закладу прибігали журналісти чи службісти і питали, що їв, з ким розмовляв...

Тобто ситуація доходила вже до такого ідіотизму, що мені простіше було нікого не дискредитувати і ні з ким не зустрічатися. Вести тихий спосіб життя.

Зеленський дав мені карт-бланш, а потім його люди мене позбулися, — Андрій Наумов_1

ВВС: Ви знайомі з Зеленським особисто?

А.Н.: Із Зеленським я не був особисто знайомий. Були хіба робочі зустрічі. І, до речі, на одній із зустрічей був цікавий момент.

Я думаю, це був серпень 2019 року, коли він приїжджав до служби, заслухав усіх керівників департаментів щодо їхніх напрацювань і перспектив. І заслухав в тому числі мене.

І в момент, коли я почав йому доповідати свої матеріали та напрацювання, він сказав: «Вогонь!»

Я кажу: «Володимире Олександровичу, ви розумієте, що якщо я зараз почну бігти по цих матеріалах, то почнуть бігти по мені?»

«Не бійся. Я захищу», — сказав він.

Тобто він дав вам карт-бланш?

А.Н.: Карт-бланш, так. Але маємо що маємо…

ВВС: Що ви думаєте про Зеленського як про президента?

А.Н.: Я дуже хочу вірити в те, що він реально усвідомлює те, що він робить.

ВВС: А з Єрмаком ви знайомі? Які у вас були стосунки?

А.Н.: Так, з Єрмаком я був знайомий ще задовго до роботи в СБУ. І хочу окремо підкреслити, що це знайомство мені в жодному разі не допомагало, а навпаки шкодило.

Він був сконцентрований на перепідпорядкуванні Служби від президента на офіс шляхом зняття тодішнього керівника Баканова. Запускалися в хід у тому числі дискредитація щодо мене, всередині офісу кипіли ігри.

ВВС: Олега Татарова вважають куратором силових і правоохоронних структур від Офісу президента. Чи намагався він впливати на вас, на СБУ в той час, коли ви там працювали?

А.Н.: Його вплив був надто активним і він постійно розширював коло тих керівників, які раніше були йому непідконтрольні. У хід йшли і обіцянки медалей, і посад, і використовувалася різна мотивація. І коли вже керівники йому ставали прихильні — він ставив їм безпосередньо свої завдання, оминаючи субординацію. Так, його вплив розростався.

ВВС: А конкретно вам були якісь дзвінки від нього? Наприклад, цю справу відкрий, цю закрий, цю людину не чіпай?

А.Н.: Мені надходили від нього рекомендації, як мені варто поводитися в деяких питаннях. А я завжди вказував на те, що в мене один керівник — якщо він доручить мені ці завдання, я їх виконуватиму. Я зі свого боку міг піти уточнити, чи є таке завдання згори. Як правило, отримував відповідь, що такого завдання немає, туди не лізь.

ВВС: То хто саме замовник кампанії з дискредитації проти вас?

А.Н.: У моїй ситуації вийшло так, що замовників і ворогів достатня кількість, але глобально всі зв'язки ведуть до двох людей — Татарова (Олег Татаров — заступник керівника ОП) та Смирнова (Андрій Смирнов — заступник керівника ОП). Кінцеві бенефіціари моєї історії - це вони.

ВВС: Про Татарова ви сказали, а Смирнову це навіщо?

У Смирнова була своя мотивація. Наскільки мені зрозуміло, він мав амбіції щодо СБУ. Також він за розподілом своїх обов'язків був куратором Служби на той момент. Тому всілякі прохання надходили від нього. І він був зацікавлений, як і вся вертикаль офісу, у знятті Баканова, і відповідно — дискредитації мене. Кожен грав свою роль.

ВВС звернулася до Офісу президента за реакцією на ці закиди. Там заявили, що не володіють будь-якою інформацією стосовно тиску Татарова та Смирнова на силові та правоохоронні структури, і запевнили, що ОП діє лише в межах повноважень, визначених законодавством.

Окремо ми поспілкувалися з цього приводу з Андрієм Смирновим - він повністю заперечує всі звинувачення на свою адресу. «З Андрієм Наумовим я бачився один єдиний раз у своєму житті. Здається, це був 2020 рік, і навіть вже не пригадую предмет зустрічі з ним». Він також стверджує, що має з Татаровим різний функціонал в ОП і питання кримінальної юстиції, в тому числі взаємодії з СБУ та іншими правоохоронними органами, не відносяться до сфери його компетенції. Смирнов заперечив свою причетність до дискредитаційної кампанії проти Баканова і Наумова.

«Ну і останнє про можливий особистий мотив. Домогтися звільнення Баканова з Наумовим і домогтися призначення Малюка, якого я вживу побачив перший раз через кілька місяців після його призначення головою СБУ? Тобто домогтися призначення людини, з якою у мене не було і зараз немає жодних стосунків - як на мене, логіка відсутня повністю. Плюс давайте не забувати, що звільняє і призначає керівника СБУ Верховна Рада за поданням президента», - відповів Андрій Смирнов.

Олег Татаров від коментарів ВВС щодо цих звинувачень відмовився.

«Я не тікав, це був збіг»

ВВС: Вас називають «державним зрадником» в тому числі через те, що ви втекли з України за день до повномасштабного вторгнення. Ви знали про початок великої війни?

А.Н.: Про початок війни я не знав на всі 100%. Я інформацію отримував з інтернету і для мене було показовим те, що лідери перших країн приїжджають і про це відкрито говорять.

Але нам це ніхто не коментував — я маю на увазі народу. Тобто у мене 100% інформації не було, були сумніви. Але мій виїзд не пов'язаний з цим ніяк, оскільки з початку січня 2022 року моя сім'я жила в Німеччині, в першу чергу, з міркувань безпеки.

Взагалі сім'я мала переїхати раніше. Але оскільки у мене дитина народилася 21 листопада (2021 року), то через це від'їзд відклали. Я планував, щоб сім'я поїхала ще раніше, щоб вони не перебували під тиском, під яким перебував я.

ВВС: І ви прийняли рішення виїхати?

А.Н.: Я ухвалив рішення вивезти родину. Я вирішив, що сім'я їде. Я не виїжджаю. Я планував залишатись в Україні. Через те, що моя сім'я виїхала, я просто їхав її провідати. Мій виїзд був у ніч з 22 на 23 лютого через КПП «Ужгород» о пів на першу ночі. Тобто це не кілька годин до початку повномасштабної війни, а трохи більше доби.

ВВС: Тобто ви стверджуєте, що це не була ваша втеча з країни?

А.Н.: Ні, це був збіг.

ВВС: І ви їхали провідати родину?

А.Н.: Я віз речі для родини. Тому що вони раніше полетіли літаком, а я пізніше віз їм речі.

ВВС: І коли ви збиралися повернутися?

А.Н.: Максимум для себе я ставив 10 днів.

ВВС: А чому не повернулися?

А.Н.: Почалася війна і мені треба було вже займатися іншими питаннями — питаннями забезпечення сім'ї для більш тривалого перебування за кордоном.

На той момент я розумів, що почалася війна і ця історія надовго. Мені треба було визначатися, де далі буде жити моя сім’я. І в цей момент вже почала розкручуватись історія з держзрадою та іншим…

ВВС: 31 березня 2022 року Володимир Зеленський у своєму зверненні назвав вас «антигероєм, зрадником» і повідомив, що позбавив вас звання генерала. «Випадковим генералам далі не по дорозі з нами», — сказав президент». Як ви на це відреагували?

А.Н.: Це те, про що я вам говорив раніше — що в Офісі президента зібралася велика кількість радників і помічників, яких звільнили з СБУ. І це просто звичайна помста. Я вважаю, що президента ввели в оману ці люди. Оскільки немає жодних матеріалів щодо мене і порушена навіть елементарна процедура.

ВВС: Ви знали, що українська влада скоро збирається закрити кордони?

А.Н.: Ні, не знав.

«З Кулінічем ніколи не спілкувався»

ВВС: ЗМІ повідомляли, що ви фігуруєте у справі про держзраду через передачу російській стороні даних про ЧАЕС. Ми перевірили — вам не оголошували ніяких підозр, але в ДБР повідомили, що вас таки перевіряють. Що ви на це скажете?

А.Н.: На ЧАЕС я не працював жодного дня. Я працював на держпідприємстві, яке до ЧАЕС взагалі не має жодного відношення.

ВВС: Воно хіба не там базується?

А.Н.: Воно базується у зоні, але за 20 кілометрів від ЧАЕС. Тобто це зовсім різні історії. У мене на момент роботи навіть допуску до секретки не було, за що моє керівництво обіцяло мене вигнати – бо я ніяк не оформляв цей допуск.

Крім того дивно: як можна здати Чорнобиль, коли він розташований на кордоні і туди просто заїжджали танки. Наскільки мені відомо, у київському главку СБУ у слідстві перебуває кримінальна справа про Чорнобиль. І там фігурую зовсім не я.

ВВС: У вас були дані, які могли б допомогти росіянам швидко захопити ЧАЕС?

А.Н.: Ні.

ВВС: Вас називають «Охотником» на телефонних записах «Кулініч-Сівкович». За версією слідства, Кулініч, виконуючи завдання Сівковича, лобіював ваше підвищення в СБУ.

А.Н.: Я читав про ці матеріали. Розуміючи форми та методи роботи — це чистий фейк.

Колишнього керівника Кримського УСБУ Олега Кулініча затримали у липні 2022 року, йому оголосили підозру по ряду статей, в тому числі у державній зраді. За версією слідства, Кулініч за завданням російських спецслужб лобіював призначення на високу посаду в СБУ Андрія Наумова. В ДБР тоді заявили, що у Наумова був позивний «Охотник» і він теж може бути пов’язаний з російськими спецслужбами.

ВВС згодом з’ясувала, що Наумов офіційно не фігурує у справі Кулініча, а справи про держзраду проти нього в ДБР немає.

ВВС: Що саме фейк?

А.Н.: Вся справа. Те, що я читав, у відкритому публічному доступі. Думаю, це фейк. Але в оприлюдненому записі цікаво інше. У презентації, яку зробили ДБР спільно з СБУ, мене показують як агента Росії, якого ввели в службу. І далі, за планом, ця група мала пролобіювати призначення першого заступника. Так ось цікавий нюанс у тому, що мною був рекомендований на першого заступника Василь Васильович Малюк у той період (сміється).

Зеленський дав мені карт-бланш, а потім його люди мене позбулися, — Андрій Наумов_3

ВВС: Як взагалі ви реагуєте на те, що вас пов’язують з російськими спецслужбами?

А.Н.: Це зараз вигідна тема – пов'язувати всіх з російськими спецслужбами.

ВВС: Тобто ви не «Охотник»?

А.Н.: Я не «Охотник». І я ту групу Сівковича не бачив ніколи в житті. А з Куліничем, попри те, що ми працювали під одним дахом і в одній організації, ми практично ніколи не перетиналися. Я з ним бачився взагалі тричі в житті після його призначення. У мене не було навіть його телефону.

ВВС: Ви не спілкувалися по службі взагалі?

А.Н.: Ні.

ВВС: Чому тоді, на вашу думку, вас пов’язали з Кулінічем?

А.Н.: Я думаю тому, що почала розсипатися справа щодо Чорнобиля. Там нічого немає, що можна було здати, і треба було якось підживлювати цю історію. Тим більше момент був знайдений дуже зручний – коли я був закритий у Сербії, коли я не міг нічого відповісти, коли я не міг дати ні коментарів, ні сформувати свій захист. Найлегше нападати на того, хто не може відповісти.

ВВС: Чому вас почали пов’язувати з російськими спецслужбами? Взагалі вони хоч раз намагалися на вас вийти?

А.Н.: Коли я працював в СБУ, на мене не виходили жодні спецслужби, жодних країн. Чому виникло це питання? Це, я думаю, зараз модна історія для того, щоб людину дискредитувати, обізвати її агентом спецслужб (російських. — Ред.). Я з цього приводу готовий піти на будь-які перевірки. Готовий все довести. Але не в Україні. І не в Сербії.

ВВС: Ви знаєте, що проти вас є справа за зловживання під час роботи на держпідприємстві «Центр організаційного-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження»? Ви справді отримували дві зарплати — в цій компанії і в СБУ?

А.Н.: Так, справді отримував дві зарплати. Відповідно до законодавства, за мною зберігалося попереднє місце роботи та середня зарплата. Почну з самого початку. Коли я переходив на роботу до СБУ, не я ухвалював рішення так все лишити.

Я був найманий працівник, наді мною був керівник. Я сам себе не міг ні звільнити, ні призначити, ні перевести. Рішення ухвалювалося вище. Але нічого незаконного в цьому немає, оскільки перед моїм призначенням в СБУ було отримано роз'яснення і від НАЗК, і від Мінсоцполітики про те, що це законна схема, так може бути.

Виходячи з цієї справи, будь-хто, хто зараз на фронті, хто мобілізований — він завтра стане шахраєм. Мова про тих, за ким держава зберігає роботу та зарплату. Виходить така історія.

В ДБР є два провадження щодо Наумова, які стосуються економічних злочинів. Перша справа про одночасне отримання зарплати на держпідприємстві та в СБУ.

Друге розслідування стосується періоду, коли він керував «Центром організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження». За версією слідства, він уклав з фіктивним підприємством невигідний договір та безпідставно нараховував собі премії.

За цими справами Наумова заочно арештували та оголосили у міжнародний розшук.

Зеленський дав мені карт-бланш, а потім його люди мене позбулися, — Андрій Наумов_5

ВВС: Тобто всі ці звинувачення ви заперечуєте — і по першій справі, і по другій?

А.Н.: Дивіться, тут є цікавий момент. Усі ці справи тримаються на експертизах КНДІСЕ (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз).

З керівником цього інституту у мене конфлікт — це відомо всім. Ми задокументували пов’язані з його родиною підприємства на гарячому. Мова йде про незаконну діяльність цих підприємств: контрабанду, розкрадання грошей на будівництві доріг, торгівлю нафтопродуктами з непідконтрольними територіями.

Так от по мені всі експертизи написалися дуже швидко. Ми часом просили експертів зробити експертизи якнайшвидше (в інших провадженнях. — Ред.) — і все це тривало пів року мінімум, а тут експертизи видаються за лічені дні.

«Українські слідчі за показами не зверталися»

ВВС: До вас взагалі зверталися українські слідчі з проханням дати якісь покази, щось пояснити?

А.Н.: Українські слідчі до мене за весь час звернулися лише один раз, коли завершили справу про замах на мене. Вони передали мені на підпис листа про те, що я не хочу ознайомлюватися з матеріалами, щоб справа пішла без мене до суду. З інших справ ніхто до мене не звертався.

ВВС: Якщо українські слідчі приїдуть до вас за кордон, ви готові дати покази?

А.Н.: Однозначно, я готовий доводити свою правоту. І українські слідчі мали таку можливість — в рамках міжнародно-правової допомоги давно закінчити всі необхідні слідчі дії.

Дивіться, всі ці справи стосуються мого періоду роботи в Чорнобилі, який кілька разів перевірявся аудитом і фіскальними органами - порушень не виявили.

ВВС: Вас у червні 2022 року затримали в Сербії. Розкажіть, куди ви їхали?

А.Н.: Я їхав з Німеччини до Туреччини через Грецію. На той момент ми вирішили, що родина буде жити в Туреччині. Тому я перевозив речі.

ВВС: І гроші…

А.Н.: І гроші, так. Я цього не приховую. Це були гроші, зароблені моєю родиною та родиною дружини. Вони мали піти на купівлю нерухомості в Туреччині, де б жила моя сім’я.

7 червня 2022 року Андрія Наумова затримали на кордоні між Сербією та Північною Македонією. Поліція виявила в нього незадекларовану готівку - близько 600 тисяч євро та 120 тисяч доларів, а також два смарагди. Його заарештували.

У вересні 2023 року сербський суд визнав Наумова винним у відмиванні грошей і оголосив вердикт — один рік ув’язнення. Всі його гроші та дорогоцінності конфіскували. Сербська сторона відмовила Україні в його екстрадиції.

На початку грудня 2023 року Наумов вийшов на волю, однак досі перебуває під підпискою про невиїзд у Сербії через апеляцію.

ВВС: Чому ви їх не задекларували?

А.Н.: З кількох причин. Основна причина — я перед тим неодноразово читав у новинах, що на українців нападають, бо всі вони їдуть з грошима. Мені світити цю історію саме з міркувань безпеки не хотілося. Але найцікавіше, що при мені були всі документи на ці гроші, на їхнє походження.

ВВС: Але сербська сторона так не вважає…

А.Н.: Сербська сторона не захотіла їх навіть дивитися. Їм потрібна була підстава для мого затримання.

ВВС: Відомо, що Сербія тісно співпрацює з росією. Ви колишній топпосадовець СБУ. Вам не йокнуло десь, що, може, не варто туди їхати?

А.Н.: Так виходить, що Google прокладає лише такий маршрут. І я вважав, що вже все, я пішов з СБУ. Я не думав, що можу мати якийсь інтерес.

Зеленський дав мені карт-бланш, а потім його люди мене позбулися, — Андрій Наумов_7

ВВС: З вами був цікавий попутник Олександр Акст.

А.Н.: Так.

ВВС: Він перебуває під санкціями РНБО за контрабанду.

А.Н.: Так.

ВВС: Досить дивна компанія як для колишнього топпосадовця СБУ. Не вважаєте?

А.Н.: З Олександром ми знайомі тривалий час. Це більше сімейне знайомство, наші дружини дружать, відповідно, ми разом проводили різні сімейні заходи. Ви говорите про санкції — так, санкції є. Але найдивніше, що у відповідях Генпрокуратури України на запит Сербії сказано, що претензій до нього немає.

Крім того, та фірма, яку приписують йому («Преміум-пакет». — Ред.), вона з ним не пов'язана. В рамках цієї ж сербської справи робилися запити до всіх європейських інстанцій, і по них прийшли відповіді, що він успішний бізнесмен, має білий бізнес в Європі, ніяких порушень закону немає.

Як він потрапив до санкцій? Через спілкування зі мною дуже багато людей страждали, страждав їхній бізнес. І коли працювали по мені, відпрацьовували все моє оточення. Тому я не здивований таким рішенням.

ВВС: А що з ним сталося? Вас затримали, його теж затримали?

А.Н.: Так, його теж затримали. Але він побув пів року в Сербії, після цього з нього зняли обвинувачення у відмиванні коштів і він поїхав далі.

ВВС: Акста пов’язують з контрабандними схемами, коли під виглядом посилок в Україну завозили товар і не сплачували за нього мито. ЗМІ писали, що цю діяльність кришувала СБУ, називали ваше прізвище.

А.Н.: Де кримінальна справа з цього приводу? Якщо озвучувати звинувачення — це треба чимось підтверджувати.

ВВС: Було гучне розслідування журналістів про ваші статки, не співмірні з декларацією. Ви на нього тоді взагалі ніяк не реагували. Як ви прокоментуєте?

А.Н.: Ну, я на нього не міг реагувати, оскільки я був на той момент в СБУ. Мені тоді не дали добро реагувати.

Давайте пройдемося по майну, яке там було відображене. Показали будинок. Що цей будинок собою являє? Це хатинка із дерева за 80 кілометрів від Києва. Це елітна нерухомість чи ні? Тобто потрібно визначитись, що таке елітна нерухомість.

Було два автомобілі: один Toyota RAV4, вона навряд чи вважається елітним автомобілем, друга вантажівка Volkswagen Crafter.

Квартира. Справді, я у тій квартирі проживав деякий час, але це було тимчасове житло, поки ми шукали, де винайняти іншу квартиру.

Оскільки в мене велика сім'я, ми в ту квартиру просто не влазили. Та квартира куплена справді моїми батьками для мого молодшого брата, який мав приїхати після закінчення освіти та заселитися туди. Ну от, власне кажучи, вся моя елітна нерухомість та елітні статки.

«Хтось боїться, що я почну говорити»

ВВС: З СБУ вас звільнили у липні 2021 року. Тоді разом із вами звільнили і Малюка.

А.Н.: Не одного Малюка. Пішли я, Малюк (Василь Малюк - тоді перший заступник голови СБУ), Баранецький (Руслан Баранецький — тоді перший заступник голови СБУ), Корнійчук (Олексій Корнійчук — тоді начальник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інфобезпеки), Шило (Артем Шило — тоді заступник начальника департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інфобезпеки) і ще декілька осіб, нижчих за рангом. Але більшість топів звільнили.

ВВС: Ці звільнення були пов’язані якось? Чому одночасно звільняють стільки топпосадовців СБУ?

А.Н.: Тоді це звучало, що всі ці люди засвітилися в якихось скандалах або в якихось історіях. Всім повісили ярлики — хтось корупціонер, хтось ще хтось. Я гадаю, що це була боротьба за посади. Але зрештою всіх повернули, крім мене.

ВВС: Як відбулося це звільнення?

А.Н.: Того дня була велика нарада в Офісі президента. Заслуховували всіх заступників СБУ, керівників деяких департаментів. Мене на ту нараду не запросили.

І за результатами цієї наради ухвалили рішення провести очищення лав служби. У зв’язку з цим сформували список тих, хто піде на вихід.

Мені керівник сказав, що є таке рішення. Я сприйняв це спокійно і в цю ж секунду написав заяву на звільнення. Її передали в ОП. Всі щасливі і задоволені, мети досягнуто.

ВВС: Це було пов'язано з якимись підозрами щодо вашої незаконної діяльності?

А.Н.: Мені не пояснювали, але я розумів, що до цього йде, що стосовно мене ведеться цілеспрямована дискредитація і травля. Я вже настільки токсичний, що доведеться. Тому це не стало для мене несподіванкою. Я морально був готовий до цього.

ВВС: Сербія відмовила у вашій екстрадиції через політичні переслідування, а також небезпеку для вас і вашої родини в Україні. Ви можете розказати, з чим пов'язана ця небезпека? Що вам загрожує в Україні?

А.Н.: По-перше, на сьогодні замовник замаху на мене досі в розшуку. І наскільки я розумію, завдання по мені не зняте. Крім того, як я говорив раніше, моя сім'я і я постійно бачили, як щодо нас триває стеження. Хто стежить? Навіщо?

У січні 2021 року правоохоронці запобігли спробі замаху на Наумова, який на той час ще працював в СБУ. За підозрою в організації злочину затримали співробітника спецслужби Юрія Расюка, замовив замах, за версією слідства, ексзаступник голови СБУ Дмитро Нескоромний. Мотивом цього злочину спецслужба назвала внутрішню боротьбу за вплив та конфлікт через кадрові призначення.

Нескоромний до сьогодні переховується, Расюк пішов на угоду зі слідством - він визнав провину та дав свідчення на замовника. У липні 2021 року суд визнав його винним, але попри тяжкість злочину, відпустив під 3 роки умовного покарання.

Зеленський дав мені карт-бланш, а потім його люди мене позбулися, — Андрій Наумов_9

ВВС: Стежать навіть після звільнення з СБУ?

А.Н.: Навіть посилилось. Тому ці загрози залишались.

ВВС: Але який сенс, якщо ви вже не в СБУ, ви ні на що вже не впливаєте…

А.Н.: Можливо, люди переживають, що я вийду і відкрито почну говорити про ті звинувачення, які мені закидають. А потім виявиться, що тут працює теорія «лови злодія для того, щоб відвернути увагу від себе» — це мало кому сподобається.

ВВС: Вам погрожували в Україні і Сербії?

А.Н.: Так. В Україні були погрози.

Крім того, як мені говорили тут мої адвокати, мене не хочуть випускати з-під арешту в Сербії через те, що у сербських служб є інформація про те, що в цій країні мені загрожує небезпека з боку українських спецслужб. І вони як країна не можуть мене захистити, тому таким чином уникають ризику.

ВВС: Чому ви є настільки важливою ціллю, що навіть у Сербії проти вас могли б щось організувати?

А.Н.: Я думаю, що переживають, оскільки я є хранителем певної чутливої інформації. Думаю, це пов'язано з цим.

ВВС: Що це за інформація?

А.Н.: Я не буду зараз конкретизувати. Потім — так.

ВВС: Ви в Україну збираєтесь повертатися?

А.Н.: Однозначно.

ВВС: Дати покази слідчим?

А.Н.: Я готовий. Але лише тоді, коли це буде справедливий суд. Бо у цих справах, що зараз, — там немає складу злочину. Ці справи вигадали.

Прямо сьогодні я не готовий повернутися, оскільки наявність всіх тих проблем не дозволяє отримати в Україні чесний суд. Щоб вийти з однієї камери і увійти в іншу? Поки що достатньо…

Також я усвідомлюю той факт, що після цієї розмови з вами тиск на мене, мою родину і оточення може посилитися в рази.

ВВС: А який статус у вас зараз в Сербії?

А.Н.: Статус дуже цікавий. Напевно, правильніше назвати його «підписка про невиїзд». У мене відібрали документи та заборонили залишати територію Сербії. Але в цьому є цікавий момент — що рішенням суду (вирок у справі про відмивання грошей. — Ред.) я визнаний персоною нон ґрата в Сербії. Воно ще не набрало законної сили, але все ж таки.

В документах, у яких я попросив про притулок, було чітко написано, що, за інформацією місцевих спецслужб, я загрожую нацбезпеці цієї країни. Плюс — інформація про те, що моєму життю тут загрожують. Плюс те, що з цього року, який мені суд присудив, я відсидів півтора, і мене продовжують не випускати. Тому якась нелогічність у цьому процесі простежується.

ВВС: Ви чекаєте рішення апеляційної інстанції?

А.Н.: Так.

ВВС: Як ви взагалі прокоментуєте рішення, за яким вам дали один рік ув’язнення за відмивання коштів?

А.Н.: Сам процес слідства був дуже цікавим. Обвинувачення збирало доказову базу щодо моєї провини, зверталось до міжнародних органів з питань відмивання грошей та європейських та українських правоохоронних органів.

До того ж моїм захистом надані всі підтверджуючі документи про ці гроші. Тобто наразі в обвинувачення немає жодного доказу моєї провини. Рішення суду засноване на сумнівах, на морально-етичних моментах, взаєминах у сім'ї. Але сам факт порушення не встановлено. Тобто мені здається, сербська сторона намагається якось виправдати той факт, що я тут був.

ВВС: Якщо закінчується повністю весь цей процес у Сербії і вас випускають — що ви робите далі?

А.Н.: Коли закінчиться весь процес, я займатимуся тим, чим я вже займаюся зараз, – це відновлення справедливості. Я цей процес збираюся вести через міжнародні організації.

ВВС: Скарга до Європейського суду з прав людини?

А.Н.: ЄСПЛ в тому числі, так.

ВВС: Тобто ви будете звертатися в міжнародні суди, щоб оскаржити рішення сербського суду?

А.Н.: І стосовно подій в Україні теж.

ВВС: Куди поїдете?

А.Н.: На даний час я звернувся за наданням мені політичного притулку.

ВВС: До кого?

А.Н.: До однієї з країн-лідерів «Великої сімки».

Читайте також:
Опінії
Усі брешуть, так влаштована система, і в цьому потоці брехні немає сенсу шукати правду. А там де немає правди, немає правильних рішень.
27 травня, 11:42
Політика
Будувати буде ТОВ «Вельт Капітал», яке ловили на завищенні цін удвічі
27 травня, 11:00
Війна
Кордони України були позбавлені необхідного захисту у вигляді встановлення сигналізаційних комплексів «Щит».
24 травня, 10:47
Політика
Контроль росіянами Pin-UP - це підстава для скасування ліцензії, але КРАІЛ та Іван Рудий вперто цього не помічали.
23 травня, 18:12
Опінії
Чого ви доколупалися до Бубочки за звіт про його досягнення за 5 років? Та нема ніяких досягнень, ясно всім і йому самому.
22 травня, 10:36
Світ
Система, що лежить в основі глобальних телекомунікацій, катастрофічно незахищена.
22 травня, 10:05