Зеленський і «Нафтогаз» кличуть до українських родовищ багаторічного партнера «Газпрому»
22 вересня «Нафтогаз» оголосив меморандум із чеською MND про її потенційну участь у трьох угодах про розподіл продукції «Укргазвидобування».
Остаточного учасника, запевняє компанія, визначить конкурс. У пресрелізі все урочисто: міжнародний партнер, технології, енергетична незалежність, інвестиції.
А тепер давайте розкриємо презентаційну обгортку цукерки й подивимося, що всередині. Кого саме держава збирається допустити до українських родовищ? І чи не ховаються під обгорткою зухвала та глибинна корупція українських високопосадовців і російські гроші?
Партнер «Газпрому» до позавчора
MND входить до групи чеського мільярдера Карела Комарека. Понад десять років його бізнес володів газосховищем Moravia Gas Storage разом із Gazprom Export і став одноосібним власником лише 26 червня 2024 року. Партнерство пережило окупацію Криму, війну на Донбасі й понад два роки повномасштабного вторгнення. Тому «колишній партнер Газпрому» – не епізод із далекої молодості Комарека, а його корпоративна біографія до позавчора. Власне, він став тим, ким став, завдяки російським газу, нафті й грошам. Європейські структури державних ВТБ і Сбербанку кредитували інші компанії групи Комарека. У 2011-му KKCG Комарека придбала російський нафтовий термінал «Самара». За російськими реєстрами, його оператор уклав із «Роснефтью» та «РН-Бункером» контракти на 741,49 мільйона рублів, а у 2018–2021 роках сплатив до російської бюджетної й соціальної системи щонайменше 108,22 мільйона. У 2022 році група повідомила про продаж активу, не назвавши покупця та ціну.
Ще 2018 року СБУ повідомляла Держгеонадра про ознаки протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України з боку структур Комарека. Служба перелічувала російські активи групи, зокрема «МНД Самара», та паливну інфраструктуру в ЛДНР. Але ж через суди в нас можна порішати все, що завгодно, хоча листи СБУ, звісно, збільшують витрати.
Ще один цікавий штришок. Фінансовою директоркою та членкинею правління холдингу Комарека KKCG є Катаріна Кольмаєр – дама з показовим бекграундом, який пояснює трохи більше, ніж усе. Кольмаєр брала участь у виведенні «Газпрому» на Лондонську фондову біржу та була директоркою VTB Capital у Москві.
Ну а тепер з друзями росіян українська влада в особі «Нафтогазу» вже збирається працювати напряму – через «Нафтогаз». «Какая разница», як казав наш «класик». Ось тільки виникає питання: а за що щодня вмирають наші хлопці? За що ми воюємо, якщо влада власними руками запускає в українські надра багаторічних партнерів «Газпрому»?
Україна як головний центр прибутку
Навіщо цим партнерам Україна – мені зрозуміло. Це наочно показує звіт MND за 2025 рік. Українські компанії групи видобули 206 мільйонів кубометрів газу – утричі більше, ніж MND у Чехії, і проти 67 мільйонів роком раніше. Підгрупа MND Ukraine показала 1,968 мільярда крон виручки та 924 мільйони прибутку. Після врахування неконтрольованих часток це близько 61% прибутку MND, належного акціонерам материнської компанії.
Тобто Україна вже є головною видобувною базою та центром прибутку енергетичної групи MND Комарека. Тепер «Нафтогаз» пропонує розширити її ресурсну базу за рахунок трьох державних УРП. Що саме отримає Україна від офшорних юрисдикцій, крім загальних обіцянок інвестицій?
MND прийшла в український газовий бізнес не сьогодні. Фактичною корпоративною точкою входу стала співпраця з родиною Козицьких у «Буровій компанії «Горизонти»: контроль належав структурам Комарека, міноритарна частка – Козицьким. Цей союз виник не після розриву з росіянами, а тоді, коли Gazprom Export залишався стратегічним партнером Комарека, а його група володіла терміналом у Самарі. Поки російські «гіркіни» з «трактористами» вбивали українських захисників на Донбасі, структури Комарека і Козицьких вправно качали російський газ і нафту. Російський багаж партнера Козицькі бачили від самого початку, але ж двадцять баксів – це завжди двадцять баксів, навіть якщо на них кров українців.
У липні 2024 року я вже писав про першу спробу цього чудового тандему розширити газовий бізнес на Полтавщині. Після розголосу достойники відступили, але інтерес до газу нікуди не дівся. Тепер ланцюг «МНД Жуківське» знову веде до Комарека і Зіновія Козицького – батька начальника Львівської ОВА.
Як ця модель працює на Полтавщині
А на Полтавщині ця модель уже працює впевнено і з показовим нахабством – під дахом обласного прокурора Гладія і голови ОВА Дяківнича. Техніка, залучена до робіт «МНД Жуківське», почала прокладати дорогу до свердловин через землю, право постійного користування якою посвідчене державним актом за ПрАТ «Полтавське». Відомості про можливе самовільне зайняття ділянки поліція внесла до ЄРДР майже через місяць від початку злочину, і то лише після ухвали суду і, знову-таки, суспільного розголосу.
А тепер увага: полтавську землю захоплює не просто компанія багаторічного партнера «Газпрому», а компанія, з якою Максим Козицький від імені Львівської ОВА, яку він очолює, особисто підписав меморандум. Ми дожили до моменту, коли в країні склалася якась пародійна корумпована диктатурка, про яку має знімати фільми Саша Барон Коен.
Люди у владі втратили зв’язок із реальністю через власну безкарність і шалені гроші. Максим Козицький днями заявив, що в Україні формується «нова модель взаємодії держави та бізнесу». Тепер я знаю, що це за модель: батько веде бізнес із багаторічним партнером росіян, а син від імені ОВА підписує з цим партнером меморандуми, до готельного комплексу та електростанцій Козицьких прокладають дороги за бюджетні кошти. Ось що таке «нова модель взаємодії держави та бізнесу». Вони просто глумляться над суспільством.
Козицькі – точка входу Комарека і «Газпрому» до «Нафтогазу»?
Виникає питання: а хто привів MND до «Нафтогазу»? Хто рекомендував партнера, організовував контакти й готував зустрічі? Чи не стала родина Козицьких, яка була корпоративною точкою входу Комарека, тепер ще й адміністративною точкою входу до державних УРП? Щось мені підказує, що саме так і було. Це непахане поле для НАБУ, НАЗК і СБУ. Просто з’ясуйте, як у чистому полі зустрілися «Нафтогаз» і багаторічний друг «Газпрому» та до чого тут Львівська ОВА.
Але головні питання до Кабміну і «Нафтогазу»: кого ви за руку ведете до наших надр під час війни, шановні?
Ви вже віддали мінерали сіоністам з Потомаку на сто років. Угодою про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією відкрили Ротшильдам регуляторний коридор до енергетики та критичних мінералів. Але це хоча б формально можна пояснити феодально - васальними відносинами.
Але коли ви віддаєте надра аватарам «Газпрому», то це що? Ви за чи проти Росії?
Ми вимагаємо від Європи не знімати санкцій із Фрідмана й Усманова, а самі тримаємо Фрідмана у «Київстарі», Бабакова – в обленерго, а Комарека з «Газпромом» – у газі. Я правильно розумію, пане Корецький?
Скільки грошей, отриманих від спільних проєктів Комарека з росіянами, пішло на підтримку російської армії – хтось рахував?
Ні? Тоді хто і чому взяв на себе відповідальність за доступ групи до стратегічних надр і геологічних даних України?
