Земля перетворюється в «Планету сміття» – дослідження

Американські вчені порахували, що загальні обсяги пластика, коли-небудь виготовленого людством, складають 8,3 млрд тонн, пише українська служба «ВВС».

Причому ця вражаюча маса була виготовлена протягом всього 65 років.

8,3 млрд тонн – це, наприклад, 25 тисяч нью-йоркських хмарочосів «Емпайр-стейт-білдінг» або мільярд слонів.

Значна проблема тут полягає в тому, що велика частина пластикової продукції використовується протягом короткого періоду часу перед тим, як опинитися на смітнику – як, наприклад, пластикові пакети або упаковки.

Понад 70% загальної продукції пластика зараз знаходиться в сміттєвих стоках, які в основному спрямовуються на звалища – хоч велика їх частина все ще забруднює навколишнє середовище, у тому числі, океани.

– Ми швидко рухаємося до того, щоб стати «Планетою пластика», і якщо ми не хочемо жити в такому світі, тоді ми маємо змінити своє ставлення до того, як ми використовуємо деякі матеріали, зокрема пластик, – заявив індустріальний еколог з університету Каліфорнії доктор Роланд Геер.

Його з колегами нове дослідження з'явилося в науковому журналі «Science Advances». Його назвали одним із перших дійсно глобальних оцінок того, скільки пластика виробило людство, як цей матеріал у різних формах використовується та чим це все може закінчитися.

Ось кілька ключових цифр:

• За свою історію людство зробило 8,3 млрд тонн пластика;
• Половина цих обсягів виготовлена протягом останніх 13 років;
• Близько 30% цих обсягів до сих пір знаходяться у використанні;
• З пластика, який опинився на звалищі, були переробили менше 9%;
• 12% були спалені, ще 79% перебувають на звалищах;
• Найкоротше використання упакувального пластика – в середньому менше року;
• Найдовше пластикова продукція використовується в будівництві і машинному обладнанні;
• Нинішні тенденції прогнозують, що до 2050 року людство виготовить 12 млрд пластика;
• У 2014 році в Європі перероблялося 30% пластика, в Китаї – 25%, в США – 9%.

В ТЕМУ: СПЕЦРЕПОРТАЖ. МАКУХІВКА: Полтавська зона відчуження

Без усяких сумнівів, пластик – чудо-матеріал. Його можливості адаптації та довговічність вплинули на те, що його виробництво за останні роки прискорилося до рівнів, що перевищують виробництво сталі, цементу або цегли.

Із початку масового виробництва в 1950 роках полімери оточують нас всюди – вони вбудовані буквально в усе, від упаковок їжі до одягу, від частин літаків до вогнезахисної продукції.

Але саме дивовижні якості пластика призвели до проблеми, яка зараз набирає обертів.

Жоден із використовуваних у широкому обігу видів пластику не розкладається. Єдиний спосіб перманентно позбутися його – це нагріти до руйнівних температур або піддати процесу, відомому як піроліз, або просто спалити, хоча другий варіант тягне за собою шкідливі викиди та негативні наслідки для здоров'я.

Тим часом, пластикове сміття зростає навколо нас горами. За словами Геера та колег, у світі стільки пластикового брухту, що досить, щоб заповнити ним повністю таку країну, як Аргентина. Тому їх команда сподівається, що дослідження дасть новий поштовх дискусії про боротьбу з пластиком.

– Наша мантра така, що ви не можете впоратися з тим, чого не виміряли, – пояснює доктор Геер. – Тому наша ідея полягала в тому, щоб оприлюднити цифри та не говорити світу, що світ повинен робити, а натомість почати справжню, концентровану дискусію.

Обсяги переробки пластику ростуть, і нова хімія пропонує деякі біодеструктивні альтернативи, але виробництво нового пластика таке дешеве, що їм важко впоратися з свіжоприготованою пластикової продукцією.

У 2015 році та ж команда – в складі також Дженні Джамбек із університету Джорджії та Кари Лавендер Лоу з Морської освітньої асоціації – оприлюднила звіт, в якому підраховані загальні обсяги пластика, які щорічно потрапляють в світовий океан, – 8 млн тонн.

Саме ця цифра в останні роки, ймовірно, викликала найбільше занепокоєння, оскільки була чітким доказом, що частина цього викинутого людьми матеріалу потрапляє в харчовий ланцюжок, адже риба та інші морські мешканці харчуються мікрочастинками пластика.

Доктор Ерік ван Себіль з університету Утрехта в Нідерландах – океанолог, який досліджує, як пластик потрапляє у моря й океани. Коментуючи нову доповідь колег, він сказав:

– Ми стикаємося з цунамі з пластикового сміття, і ми повинні щось із цим зробити.

– Світова сміттєва індустрія повинна об'єднати свої зусилля та переконатися, що постійно зростаючі гори пластикового сміття не потрапляють у навколишнє середовище, – зазначив він.

– Ми повинні радикально змінити те, як ми звертаємося з пластиковим сміттям. Із нинішніми темпами та тенденціями тільки до 2060 року ми досягнемо того, що більше пластика буде перероблятися, ніж стікати на сміттєві звалища або забруднювати навколишнє середовище. Це, очевидно, занадто повільно; ми не можемо так довго чекати, – пояснив він у коментарі «BBC News».

Його колега з університету Плімута в Великобританії Річард Томпсон каже:

– Якщо пластикова продукція вироблятиметься з урахуванням можливості її переробки, її можна буде переробляти багато разів. Деякі можуть припустити, що пляшку можна переробити 20 разів. А це вже значне зменшення обсягів сміття. Зараз нас обмежує поганий дизайн.

Доктор Геер пояснив це на прикладі:

– Святий Грааль переробки – це залишити матеріал у використанні, по можливості, назавжди. Але виходить так, що в нашому дослідженні 90% матеріалу, що доходить до переробки, – які ми, здається, порахували як 600 млн тонн, переробляються тільки один раз.

Відділ моніторингу