Зерновий барон

Понад мільярд доларів на місяць — саме стільки отримували українські експортери зерна у 2023 році. За цей час з України експортували щонайменше 50 мільйонів тонн різноманітної сільськогосподарської продукції на 12 мільярдів доларів. 

Розслідувачі hromadske опрацювали величезний масив інформації з міжнародного сервісу торгових баз даних ImportGenius й дізналися багато цікавого. 

Найбільшими експортерами зерна стали компанії Кернел трейд, Нібулон і Луї Дрейфус — величезні холдинги, які традиційно домінують на українському агроринку. Найбільші покупці українського зерна — Румунія, Іспанія і Китай. Польща, де фермери так активно протестували нібито через переповненість ринку дешевим українським зерном, — аж на восьмому місці. 

Але й перше місце Румунії — теж ілюзія. Агрохолдинги продавали зерно в Румунію власним дочірнім компаніям, а куди його перепродавали далі — з української митниці не видно. 

Зате видно, хто вивозив зерно через одеські порти. Так, сорок підозрілих компаній (імовірно, фіктивних) вивезли через порти Одеси зерна на шість мільярдів гривень. Тільки зерно куплене за готівку, а всі ці мільярди гривень лишаються за межами оподаткування.

Як одному українському чиновнику вдалося взяти під особистий контроль майже весь аграрний експорт України — у розслідуванні hromadske.

Унікальні митні правила

Через війну в України не лишилося інших шляхів експорту зерна морем, окрім як через Одесу. Тож нині це головний шлях для продажу української агропродукції за кордон. 

Наприклад, із 16 мільйонів тонн пшениці, які продали з України за кордон у 2023 році, 13 мільйонів 700 тисяч вивезли саме морем, тобто через Одесу. Це 85%. Приблизно таке саме співвідношення було і щодо ячменю, кукурудзи тощо. 

Тож людина, яка управляє потоками зерна в Одеській області, контролює майже весь зерновий експорт України. І це — голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

За часів Януковича Олег Кіпер працював заступником керівника слідчого управління Генеральної прокуратури, а відтак був люстрований і позбавлений права обіймати державні посади на 10 років. Але у 2019-му відомий Окружний адміністративний суд міста Києва скасував люстрацію Кіпера.

У липні 2020-го його призначили на посаду прокурора міста Києва. Журналісти «Схем» з'ясували, що після початку великої війни Олег Кіпер, перебуваючи на посаді, провів новорічну відпустку за кордоном.  Він виїхав з України 29 грудня 2022 року і повернувся 8 січня 2023 року. Журналістам Кіпер пояснив це «сімейними обставинами».

Незадовго до призначення на Одещину Кіпер потрапив у ще один скандал — через російський паспорт дружини, Ірини Кіпер. Сам чиновник стверджував, що вона позбулася російського громадянства й отримала українське в липні 2022 року. А втім, журналісти довели, що російський паспорт дружини Олега Кіпера залишався чинним ще в лютому 2023 року.

Ви можете запитати: а який стосунок голова обласної адміністрації має до експорту зерна? Це ж не його повноваження. А от і ні. Тобто, звичайно, голова ОВА не має  контролювати експорт, але під час повномасштабного вторгнення в Україні з’явилося багато досі незнаних механізмів. 

18 серпня 2023 року голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер та тодішній командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса», генерал Едуард Москальов видали спільний наказ «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах воєнного стану». Як зазвичай у таких випадках, його необхідність пояснювали інтересами прозорості й боротьби з тіньовими явищами.

Але про що насправді був цей наказ №19? Першим пунктом підприємцям рекомендували: «Подавати одеській митниці митні декларації типу РР за 10 календарних днів до дати фактичного навантаження вантажу. На день подачі декларації типу РР усі митні накладні щодо товару, який фактично буде навантажений, мають бути зареєстровані». 

Складно? Розшифровуємо. 

Митна декларація з літерним кодом «РР» — це так звана періодична декларація. Якщо у вас є великий закордонний контракт і вам треба буде вивезти кілька партій товару впродовж певного періоду, ви подаєте на цей час оцю саму «періодичну декларацію». 

Тобто от стільки товару за таким-от контрактом я планую вивезти з України протягом ось такого часу. За цією декларацією ви вивозите свій товар, а потім зобов’язані окремо детально прозвітувати про всі операції й сплатити податки з доходів. 

Але в законодавстві ніколи не було вимоги подавати таку декларацію за десять днів до вивезення. Тож насправді Олег Кіпер ввів на території Одеської області власні митні правила, відмінні від решти території України. 

У відповідь одразу кілька українських об’єднань зернотрейдерів виступили з публічною вимогою скасувати наказ. Серед таких — Українська зернова асоціація й Український клуб агарного бізнесу. Вимогу вони мотивували тим, що наказ не є нормативно-правовим актом і не є частиною ані митного, ані податкового законодавства. 

«З початком повномасштабного вторгнення в нас суттєво виріс обсяг експорту так званого чорного зерна. Суть проста: по-перше, перестали відшкодовувати ПДВ, по-друге, якщо пам’ятаєте, різниця в курсах валют на початку вторгнення була величезна — по 20% між тим, що давав Нацбанк, і тим, що ви бачили в обміннику.

Легальні експортери втрачали 35%, якщо порівнювати з так званими чорними контрагентами, які купували зерно за готівку. Останнім не треба було відшкодовувати ПДВ, бо вони його не сплачували. Везли зерно за кордон і валютний виторг потім не повертали, просто ця компанія-одноденка в Україні помирала. 

Справедливо буде зауважити, що влітку-восени 2022 року справді був розквіт цього тіньового експорту. То  ініціатива боротьби з тіньовим експортом загалом була потрібна. Але диявол, як завжди, в деталях. 

Проблема наказу Кіпера в тому, що будь-яка подібна система контролю — це повний «ручник». Я не можу когось звинувачувати, у мене просто немає фактів, але ми розуміємо, що в нашій країні ручний контроль створює підвищені ризики корупції», — каже Дмитро Кохан зі спілки «Аграрна рада».

Чи мали скарги якийсь результат? Жодного.

«Наступного дня після введення наказу, коли вже почалися певні процеси й почали відпрацьовувати певні механізми, які ми запровадили, пішло дуже багато скарг. Усі зернові асоціації чомусь почали на нас скаржитися. Ми це перетерпіли. Якщо раніше була величезна дірка [для «чорного експорту» на кордоні], то зараз лишається лише маленьке горлишко», — ось як тоді Олег Кіпер пояснював причини введення наказу.

З цього можна зробити висновок, що задум був спрямований на боротьбу з нелегальним експортом зерна, купленого за готівку. Мовляв, недобросовісні компанії-одноденки реєстрували періодичні митні декларації наперед, вивозили за ними сотні тисяч тонн зерна, а коли наставав час платити податки, вони просто зникали. Виявлялося, що директором там був безхатько, всі контакти в реєстрі — липові, а платити податки — нікому.

«Горлишко» Кіпера

Аби зрозуміти, що відбувалося із зерном в одеських портах, нам довелося опрацювати величезний обсяг інформації. Американська база митних даних ImportGenius серед іншого надає інформацію про всі експортно-імпортні операції в Україні з 2011 року. Тобто це офіційне і верифіковане джерело інформації.

Агроекспорт за 2023 рік — це понад 120 тисяч операцій лише за найпопулярнішими видами продукції. Ми перебрали всі записи вручну, щоб знайти всі компанії, які вийшли на ринок після 20 серпня 2023 року.

Загалом після наказу №19 на ринок вийшли 400 нових компаній. Частина з них входить до відомих агрохолдингів, частина — реальні агропідприємства зі своїми гектарами й комбайнами, частина — мала успішну історію експорту за попередні роки.

Нашу увагу привернули компанії з ознаками фіктивності: ті, що вперше вийшли на ринок у 2023-му, не мають виробничих потужностей і належать незрозуміло кому. Ми виявили близько сорока однотипних підозрілих компаній.  

Усі вони були зареєстровані або змінили власників у 2023 році та з’явилися на ринку після видання згаданого наказу. Ці компанії не входять до відомих агрохолдингів, не мають власної землі й ніколи раніше не займалися експортом. 

Ми спробували вибірково зв’язатися з керівниками цих компаній, але за телефонними номерами або не відповідали, або були поза зоною. І це не дивно.

Найбільша із цих компаній, яка вивезла зерна на 40 мільйонів доларів, згідно із даними системи YouControl, має такий самий номер телефону, як і ще 139 юридичних осіб. 

Друге місце із результатом у 20 мільйонів доларів посіла компанія, засновником якої, як видається, є психолог з Узбекистану Олександр Райков. Ось як він виграв у 2012 році.

Журналісти спробували знайти офіс цієї компанії в Києві. Вона зареєстрована за адресою вул. Володимира Сосюри, 6, без уточнення номера офісу. 

Виявилося, що це великий бізнес-центр, де працюють десятки організацій. Охорона бізнес-центру запевнила, що такої компанії в будівлі немає і не було — ні за новою, ні за старою назвою.

Раніше компанія називалася МЕНТІ. Із серпня по грудень 2023 року вона вивезла з України 30 тисяч тонн соняшникової олії на 20 мільйонів доларів. Наприкінці року компанія змінила власників, адресу, назву. Тепер це ТЕЛМЕНС, а єдиним засновником став громадянин Узбекистану Олександр Вадимович Райков з Ташкента. 

Там справді існує людина з таким прізвищем, ім’ям та по батькові. Це психолог, який певний час працював, а раніше навчався в місцевому філіалі Московського університету імені Ломоносова. Загалом за 2022 та 2023 роки на нього в Україні зареєстрували 20 юридичних осіб. 

Усе це разом і називається «ознаками фіктивності». Тож не дивно, що ця конкретна компанія вже фігурує в кількох кримінальних провадженнях.

Подібні компанії з ознаками фіктивності вивезли з України через Одеську область 800 тисяч тонн зерна на понад 150 мільйонів доларів. Це шість мільярдів гривень! 

За даними нашого джерела з Одеської митниці, щонайменше кілька компаній з нашого переліку підозрілих належать, так би мовити, «до сфери впливу» самого Олега Кіпера. Якщо це справді так, це могло б означати, що голова ОДА взяв під особистий контроль 85% агроекспорту України задля особистої вигоди.

Журналісти звернулися по коментар Олега Кіпера. Утім, наш офіційний запит поки залишився без відповіді.

Бізнес у Буковелі за закритою декларацією

Чи збагатився Олег Кіпер на держслужбі?

Як стверджували наші колеги із Центру публічних розслідувань, Національне агентство з питань запобігання корупції засекретило декларації керівника Одеської ОВА за 2021-2023 роки. 

Немає його декларацій і в публічній частині реєстру НАЗК. Але Міністерство юстиції, яке керує Державним реєстром прав на нерухоме майно, власності Олега Кіпера не приховує. 

За цими даними, більшу частину своєї нерухомості Кіпер набув ще до великої війни. Це квартира в Києві та будинок для відпочинку в Київській області. У 2023 році очільник Одещини отримав у спадщину велику сільськогосподарську ділянку в Одеській області.

По-справжньому вражає перелік майна дружини — Ірини Кіпер. Це 13 об’єктів нерухомості загальною вартістю до мільйона доларів. Половину з цих об’єктів Ірина Кіпер зареєструвала вже після початку російського вторгнення. Так, вона купила два приміщення в Києві під магазини, які здає в оренду.

Війна не завадила їй розвивати свою елітну базу відпочинку в Буковелі — найдешевший номер там зараз коштує понад 5 тисяч гривень за ніч, а окрему віллу можна винайняти за 16 тисяч за добу.

До слова, партнером Ірини Кіпер в Буковелі виявився Василь Кавлак. Зараз він будує в Буковелі найбільший в Україні апарт-готель на 800 номерів. Це вдвічі більше, ніж у теперішньому найбільшому готелі країни, — «Русь» у Києві має лише чотириста номерів.

Те, що сімейний бізнес Кіпера отримав потужний поштовх для розвитку в умовах війни, поки компанії-одноденки вивезли з України майже мільйон тонн продукції на 6 мільярдів гривень, може бути лише збігом. Питання в тому, чи вірите ви в такі збіги. І що думають про них правоохоронці.

Джерело: «Громадське»