На цій світлині: галичанин Роман Мирович під час навчання у Празькій консерваторії 1927 року. Правда, він якийсь по-особливому характерний.
У багатьох моментах це був ще й прецікавий чоловік, оскільки укладав вірші, творив пісні й писав музику, а ще — був талановитим фотомитцем. Народився Роман Мирович у селі Дуба поблизу Калуша на теперішній Івано-Франківщині (регіон Прикарпаття).
Але от, що цікаво: прожив на цьому світі оцей розумний і симпатичний галицький українець... всього (!) 35 років і у жовтні 1944 року в Юґославії під час спроби перейти кордон до Італії Романа Мировича схопили партизани-комуністи генерала Іосипа Тіто. Після короткого допиту тут же розстріляли.
Однак розстріляли цього військовополоненого галичанина не просто за буцім-то нелегальний перехід кордону, а за його політичну діяльність. Судіть самі: вже з юних літ Роман Мирович став одним із найактивніших членів ОУН й інакше й бути не могло.
Прикарпатське місто Долина, куди його батьки віддали навчатися до приватної української гімназії, було із тих ключових пунктів, де на початку 1920-х років зародився широкий протипольський конспіративний рух. Тоді польська окупаційна влада вперше заарештувала Романа Мировича (він уже навчався у Львівській Політехніці).
У січні 1936 року знову його ув'язнила запроторивши до горезвісного концтабору Береза Картузька на Берестейщині, де мордували в основному лише українців. Відбувши покарання і вийшовши на волю, Роман Мирович знову «взявся за старе»: 1937 року став провідником студентської ланки ОУН, а наступного року — його вже призначили заступником керівника розвідувального відділу Військового штабу армії Карпатської Січі.
Апогеєм політичної діяльності нашого героя стало скерування Романа Мировича у жовтні 1944 року зі Львова до урядів Британії, Італії та папської курії у Ватикані з інформуванням про діяльність Організації українських націоналістів. Пропонувалося налагодження двосторонніх контактів.
І от, власне під час переходу кордону до Італії, юґославські комуністи його схопили та розстріляли. Якби дізналися про його національність і політичний шлях, можливо, ще й застосували б купу тортур.
Цього тижня 2024 року виповнюється рівно 80 років, як душа вищезгаданого героя за незалежну й соборну Україну відійшла до Вічності. Тому окремо цікаво: нинішня Івано-Франківська обласна державна (військово-цивільна) адміністрація чи бодай райадміністрації Калуша й Долини хоч в якийсь спосіб згадають про підкарпатського звитяжця — Романа Мировича?