ЗНЕСЛИ БУЛГАКОВА: СИЛЬНО, ПОТУЖНО!
А КОЛИ ПОЧНЕМО ЗНОСИТИ ОПЕРУ ТА НАЦБАНК?
Хочеться щиро, стоячи, поаплодувати Київраді за знесення пам’ятника Булгакову. Це було дуже сильно, «потужно», високоінтелектуально і, головне, неймовірно патріотично. Чергового бронзового ворога повалено — тепер економіка точно піде вгору!
А якщо без іронії... Коли процес декомунізації та десовєтизації лише починався, я був одним із тих, хто його підтримував. Мені здавалося, що відмова від минулого — це закономірний крок до створення нового. Що ми прощаємося з радянською спадщиною, аби побудувати високотехнологічне, чесне, європейське майбутнє.
Але виявилося, що нас просто обдурили.
На зміну минулому прийшла лише руїна. Далі героїчної боротьби з безмовними пам’ятниками та табличками на вулицях справа так і не пішла. Жодних глибинних структурних реформ не відбулося. Нічого концептуально нового створюватися не почало.
Тому в мене є раціональна пропозиція. Панове реформатори, а чому ми так несміливо й повільно рухаємося? Навіщо обмежуватися письменниками? Давайте перейдемо до справжньої, радикальної декомунізації та деімперіалізації!
Давайте знесемо всі ці старі рудименти:
— Будівлю Національного банку України.
— Національну оперу.
— Маріїнський палац.
— Володимирський собор.
— А заодно — 90% усіх шкіл, дитячих садків, лікарень і будівель судів, які були збудовані в той самий «похмурий» період.
Навіщо нам цей радянський та імперський мотлох? Адже наша демократична й надпатріотична влада вже «побудувала» стільки новеньких, блискучих, сучасних європейських інфраструктурних об’єктів, правда ж? Куди не глянь — всюди нові школи та суди!
Давайте зруйнуємо все дощенту. Адже ламати — не будувати. У цьому мистецтві ми вже досягли абсолютної досконалості.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
